Що нового

Вітрівка: село, молодше за власні метрики

Дев'ять сторінок про село, назви якого до 1919 року не існувало, - і про те, як мартиролог заднім числом переніс цю назву на людей, народжених за сорок років до неї.

Шість Горобіївок, і всі чужі

Горобіївка під Бишевом не має ні власної церкви, ні мартиролога голоду: у книзі памʼяті всі згадки її імені належать трьом однойменним селам з інших районів. Зате сільрада лишила по ній 522 іменні рядки за 1920-1935 роки, і половину з них несуть десять прізвищ.

У Мостища вкрали давнину - і зробив це його власний тезка

На Ірпені два села з назвою Мостище, і краєзнавча література звела їх в одне. Універсал Хмельницького, церква 1675 року, ченці-домініканці - усе це історія іншого села, під Гостомелем, хоч друкували її під нашим. Найдавніший певний документ про бишівське Мостище виявився на девʼятнадцять років молодшим, зате іменних рядків село дістало 283.

Юрів ховався за схожою назвою, і першу згадку довелося пересунути на три століття

Півтора століття про Юрів писали, що це давнє «Ірово» з листа 1515 року. Похилевич, з якого все пішло, подав здогадку обережно й сам приписав до неї умову, за якої вона не працює, - а перекази ту умову загубили. Тверда згадка виявилася на три століття молодшою.

Дата, яка виявилася чужою, і мартиролог, якого не надрукували

Яблунівка на Макарівщині - казенне село на Ірпені, приписане до чорногородської парафії. Дату «1622 рік», яку їй іноді приписують, ми перевірили й відкидаємо: вона належить іншій Яблонці, під Гостомлем, і та сама тезка колись переселила село на чужу річку.

Макарів: тринадцять сторінок про райцентр

Макарівська сотня 1649 року зі ста одинадцятьма козаками, єврейська громада містечка, книги смертей 1932-1933 років поіменно, газетний Макарів від 1902 до 1957 року і перша біографія - Данило Туптало.

Мартиролог, у якому немає жодного імені

Гавронщина на Макарівщині двічі приймала чуже життя: 1816 року поїхала посагом до князів Трубецьких, а 1986-го прийняла в 190 нових будинків людей із Товстого Лісу, і кілька років у селі сиділо дві сільради одразу. Мартиролог голоду називає пʼятнадцять померлих, сімох «встановлених поіменно» - і не подає жодного імені.

Господар Маковища порахував, що реформа 1861 року дала його ж селянам

Село двадцять років належало Рильським, і син власника надрукував у петербурзькій «Основі» підрахунок: доти сто вісім днів панщини на рік, тепер девʼяносто днів відробітку. Того самого чоловіка за рік до того обшукували в цьому маєтку, і шифр слідчої справи ми знайшли.

Через плутанину з сусідом ми знаємо про Юрівку більше

Юрівка і Юрів стоять упритул у семи виданнях, і майже кожен, хто виписував із них, зливав два села в одне. Через цю плутанину до нас і дійшов опис погрому 1906 року: київська газета приписала його не тому селу, і поміщик сусіднього написав спростування.

Село, у якого є свідоцтво про народження

Весела Слобода почалася в один день: 15 жовтня 1850 року ревізор переписав тут 260 душ і записав, що слобода «учреждена вновь» за двома указами губернського правління. Три різні дати заснування, які ходили по книжках, виявилися датами трьох різних паперів.

Дві відповіді на питання, звідки назва Колонщини

У паперах село осадив 1635 року чоловік на прізвище Колонський, а в самому селі через сто років розповідали про битву й сім могил. Обидві відповіді записав хтось сторонній, і жодна не скасовує другої.

Село, яке виросло вдванадцятеро, і його двійник за півгодини їзди

Марʼянівка на Макарівщині одна з двох із такою назвою в тій самій громаді, і майже все, що про них надруковано, переплутано. Ми розвели їх пʼятьма способами, прочитали очима тридцять вісім аркушів актів цивільного стану й знайшли, що з одинадцятьох газетних заміток, приписаних цьому селу, йому належать три.

Малий Карашин, і межа, яку провела конфіскація 1874 року

Малий Карашин довго йшов у паперах разом із сусіднім Карашином, і межу між ними провів не указ, а конфіскація за повстання 1863 року. Ми прочитали ревізьку казку 1795 року, вісім актів окупаційних років і виправили дату, яку покажчик метричних книг подавав із помилкою на сто тридцять три роки.

Районну книгу смертей дочитано до кінця

Сто писаних сторінок із двохсот сорока шести. Двадцять сім із них ми прочитали раніше, решту сімдесят три - не відкривав ніхто. Вони дали ще тисячу триста вісімдесят один іменний рядок, і найбільше додалося Грузькому.

Одне село, два мартирологи, два райони

Книга памʼяті друкує списки жителів Озірщини двічі, у розділах різних районів, і вони перетинаються іменами. Ми прочитали зі сканів усі тридцять вісім актів про смерть 1932 року й побачили, що графа причини порожня в двадцяти одному з них.

Плахтянка двісті років жила з промислу, а 1900 року в ній не було жодного заводу

Панський промисловий кущ 1830-х, гончарі, спиртозавод, завод кормових антибіотиків. А довідник 1900 року дає кожному селу абзац про промислові заклади - у Плахтянки такого абзаца немає: на середині цієї лінії село не мало жодного заводу.

Пʼятсот сімдесят пʼять імен, які лежали в покажчику непрочитаними

Районна книга смертей веде облік по всьому району, а не по сільрадах, - і тому вона буває єдиним слідом там, де власна актова книга села втрачена. Ми перечитали двадцять сім її сторінок наново й побачили на сто сорок два імені більше, ніж виписали першого разу.

Андріївка постаршала на двадцять сім років і втратила літописне місто

Том «Źródła dziejowe» відсунув першу звістку про село на 1609 рік. У ньому ж не підтвердилося давньоруське минуле Андріївки: єдина виноска під твердженням про літописний Воздвиженськ вела в чужу книжку.

Тридцять солдатів на Карашин і по десять на решту

Виступ восьми сіл 1848 року знають з Наливайківки, але проповідь, з якої все почалося, прозвучала в карашинській церкві. Розмір карального загону показує, що осередком влада вважала Карашин.

Соснівка вперше видно тоді, коли з неї тікають

Перша згадка села це судова справа 1618 року про підданих, які втекли за Дніпро. А стару назву, яку ми пів року носили при цьому селі, довелося зняти: вона належить чужому.

Комарівку колись перевезли, і роди приїхали разом із нею

Село зігнали з місця під корабельний ліс і перенесли на нове. Через тридцять чотири роки перепис показує, що всі дванадцять родів на місці й тримають дві третини дворів.

Небелиця, і рік, який належить іншому селу

1158 рік, за яким знають село, літопис віддає Неблю на Припʼяті - за триста кілометрів звідси. І перебудований обеліск, з якого одне імʼя не переїхало на новий камінь.

Дочитали районний збірник - двадцять нових сторінок

Районний збірник 2006 року стояв у виносках двадцяти пʼятьох сторінок, а вибрано з нього було мало. Тепер вибрано - і зʼявилося двадцять нових сторінок подій.

Районну книжку прочитали цілком, і частина виносок відпала

Ми прочитали «Нариси з історії Макарівського району» самі - і зняли з восьми сторінок те, що приписували цій книжці помилково.

Ніжиловичі

Село, землю якого двічі роздавали сусідам: у протесті 1616 року її відбирають саме тут, а осаджують на ній Ситняки й Буяниці. І сповідний розпис 1838 року, прочитаний по дворах.

Ясногородка

Містечко, яке двічі помирало й двічі оживало: 1720 року на його місці стояло пусте поле, 1773-го король заснував його вдруге. І метрична книга 1903 року, прочитана посторінково.

Копилів

Село, у якому Чайковському тримали окрему кімнату, а маєток тим часом розорював свого власника. І жінка, яку легко проминути через дужки в її прізвищі.

Кодра

Селище жило з двох скляних гут, торфу й лісу. 7 грудня 1937 року склодувів із кодрянської гути забрали за один день.

Забуяння, і три рядки, яких у селі не було

Книга памʼяті подає мартиролог села як укладений самими актами ЗАГС і єдина в районі пише причину прямо - «від голоду». Ми пішли за архівним посиланням і не знайшли по ньому нічого.

Бишів, і обеліск, на якому 399 імен замість 123

Обеліск посеред села стоїть на державному обліку як памʼятник ста двадцяти трьом односельцям. Ми переписали всі три його грані рядок за рядком - і дістали триста девʼяносто девʼять імен.

Ситняки, сорок вісім актів і мартиролог, що збігся з ними один раз

Книгу реєстрації смертей за 1932 рік ми прочитали посторінково - усі сорок вісім аркушів. Потім поклали поруч друкований мартиролог, укладений із тієї самої справи, і звірили дата в дату.

Рожів, містечко з єврейською колонією, і літописний город, якого тут не було

1900 року в містечку 2356 душ, а поруч, окремим пунктом того самого списку, - Рожевська єврейська колонія: 41 двір, синагога, пʼять шкіряних заводів. Сьогодні в селі 448 людей.

Липівка, і десять господарів, які вертаються через пʼятдесят років

Село, де 1746 року візитатор заборонив правити службу, щоб пан повернув церковну землю. І викупний список 1871-го: десять імен із десятинами, чотири з яких потім стоять у мартиролозі й у книзі репресованих.

Пʼятеро людей, і те, чого про них не знає жодне джерело

Циркач, який заснував два шапіто, тридцятирічний хлібороб з одним словом у графі причини смерті, і чоловік, якого закололи за прізвище. Кожна сторінка закінчується тим, чого джерело не каже, і де це можна перевірити.

Одинадцять сіл дістали першу згадку й війну

Тринадцять сторінок про те, з чого село починається в паперах і що з ним було в 1941-1945. У трьох сіл перша дата виявилася одним тижнем серпня 1613 року, і в усіх трьох це записи про втечу.

Шість подій, які лежали написані й невидимі

Пʼять сторінок чекали публікації з кінця липня, шоста написана тепер. Дорогою зʼясувалося, що загадкового «наприкти» в акті 1750 року немає: там звичайне польське naprzeciwko.

Козичанка

Село, у якого є власна книжка: дві церкви замість однієї, гайдамацький ватажок, якого сюди привела виноска в нікуди, двоє вбитих 1906 року на імʼя, і селекціонер, чия друга премія не існувала ніколи.

Чорногородка

Село, яке всі шукали не в тому повіті: замок на острові Ірпеня, скарга 1750 року про напад Лазаря Таранця, 24 прізвища ревізії 1854 року, 80 імен голодного мартиролога і два колгоспи там, де досі знали один.

Новосілки

Судовий акт 1742 року з чотирнадцятьма іменами, наїзд ксьондза, що вдавав гайдамаків, оповідання про голод, перенесене в Туреччину, і сімнадцять репресованих із трьома датами, які в цілому районі належать тільки цьому селу.

Мотижин

Містечко з церквою святого Георгія, 70 імен голодного мартиролога, 26 репресованих і пʼять актів про смерть окупаційної зими 1942 року, прочитаних зі скану.

Королівка

26 актів про смерть 1932 року, прочитаних зі скану: книга памʼяті тричі вписала «від голоду» там, де в акті порожня графа, і відіслала читача на чужі аркуші.

Лишня і Леонівка

Два приписні села пашківської парафії. Прочитано метричну книгу 1888 року, і одна з двох Леонівок, які нам обіцяли документи, виявилася чужою.

Пашківка

Село з власною парафією й найдокладнішим господарським зрізом, який ми маємо: 118 імен у документах і метрична книга 1888 року, що закриває одразу три села.

Фасівочка

Село, пʼятнадцять актів про смерть 1932 і 1933 років, прочитаних зі сканів, і перша згадка, старша за краєзнавчу на пів століття.

Сторінка про те, як замовити справу в архіві

Що означає шифр у виносці, який архів що зберігає, і чому для доступу до справи репресованого не треба доводити родинний звʼязок.

Грузьке

Село, 52 акти про смерть 1933 року, прочитані посторінково зі сканів, і сім подій від Коліївщини до вироків 1937-го.

Макарівська Буда

Чотири події, і кожна забирає людей групами: пʼятеро одного дня в 1930-му, семеро в 1937-му. Плюс 30 архівних рядків.

Наливайківка

Найдавніша перша згадка на сайті - 1506 рік, девʼять подій і два окремі дні, коли село втратило людей за одним рішенням.

Почепин

Найменше знайденого з усіх сіл: перша згадка аж 1868 року, і та в переказі. Старі написання назви - Почепинъ і Почапин.

Людвинівка

Село, яке відокремилося від Фасової й отримало назву від власника: пʼять подій і 27 архівних рядків.

Фасова

Перше село на сайті: пʼятнадцять подій від судового позову 1619 року до памʼятного знака 2007-го і 52 архівні рядки.