10 березня 1930 року: шістнадцять вироків бишівцям

10 березня 1930 року Трійка при Колегії ДПУ УСРР засудила чотирнадцятьох людей, яких макарівський розділ «Реабілітованих історією» записує жителями Бишева.^[1] Ще двоє бишівців із вироком того самого дня стоять в інших розділах тому: селянин-одноосібник Андрій Якович Сторожук, 1893 року, уродженець Білоцерківського району, засуджений до розстрілу, і робітник лісгоспу Василь Михайлович Сахнюк, 1896 року, уродженець Фастова, засуджений до пʼяти років позбавлення волі.

У макарівському розділі книги, шістсот тридцять дві статті про сто сорок чотири села, людини з цією датою поза Бишевом немає жодної.^[1] Але судила того дня Трійка не одне село: у тому самому томі її вироки від 10 березня 1930 року мають і жителі Борисполя, Яготина та Малої Каратулі на Переяславщині.

Шестеро з чотирнадцяти засуджені до розстрілу: Захар Михайлович Закалюжний, 1912 року народження, і Яків Михайлович, 1906 року; Павло Федорович Коба, 1911 року; Василь Терентійович Матвієнко, 1906 року; Микола Павлович Радиненко; Йосип Якович Сторожук, 1896 року.^[1] Решта дістали строки: Микита Іванович Головко (1896) - десять років, Федір Юхимович Шістка (1909) - десять, Пилип Данилович Кущ (1908) - пʼять, Степан Степанович Шульга (1911) - пʼять, Петро Юхимович Шістка (1898) - пʼять, Феодосій Юхимович Шістка (1904) - пʼять, Степан Михайлович Грищенко (1900) - три, Юхим Степанович Шістка (1871) - виселення за межі України на пʼять років. Усіх реабілітовано 1989 року.

Чи виконано ці шість вироків, довідник не повідомляє: у кожній із шести статей стоїть «Даних про виконання вироку у справі немає».^[1] Дату страти він друкує окремо й тільки там, де її знає: при Євгені Банаху стоїть 14 листопада 1937 року, при Григорії Бондарі - 30 вересня 1938-го, при Павлові Лясковському - 2 жовтня 1938-го. При жодному з бишівців 1930 року такої дати немає. 10 березня - це день вироку, а що було із засудженими далі, з довідника не видно.

Заняття в усіх чотирнадцятьох одне: одноосібник.^[1] За «Історією міст і сіл» 1971 року, навесні 1930-го в Бишеві вже стояла артіль «Радянське поле»: 229 господарств, 1033 гектари землі, 151 кінь, 109 голів великої рогатої худоби, ясла на пʼятдесят дітей і патронат на двадцятьох сиріт.^[2] «Нариси з історії Макарівського району» 2006 року дають колгоспу на кінець травня 1930-го 340 господарств.^[3] Одноосібник - це той, хто не вступив до колгоспу: крім «Радянського поля», 1929-1930 року в Бишеві утворили ще чотири артілі.^[2]

Чотири вироки того дня припали на одне прізвище: Юхим Степанович Шістка 1871 року народження і Петро, Федір та Феодосій Юхимовичі. Старшого вислали за межі України, усіх трьох молодших засудили до позбавлення волі.^[1] Родинного звʼязку довідник при цьому не називає - він дає прізвище, імʼя, по батькові, рік і місце народження, місце проживання й заняття, і всі четверо народилися в Горобіївці. Це кандидат на родину, а не доведена родина; перевірити це можна за метричною книгою. Сторожуків Яковичів у томі четверо: Йосипа й Андрія засудили до розстрілу того самого 10 березня, Трохима - до розстрілу 10 серпня 1930-го, Олексія - до семи років позбавлення волі 29 травня 1931-го. Захара і Якова Михайловичів Закалюжних засудили до розстрілу одного дня, і про їхню спорідненість книга мовчить так само; третій Закалюжний, Михайло Трохимович 1871 року народження, дійде до 1938-го і буде висланий на пʼять років. Пʼятеро з чотирнадцяти народилися не в Бишеві, а в сусідній Горобіївці, і один у Ясногородці, але жили тут - книга записує і місце народження, і місце проживання окремо.

30 вересня 1938 року в тому самому розділі проходять дванадцятеро людей, і бишівець серед них один - Григорій Степанович Бондар, колгоспник, розстріляний того ж дня. Решта одинадцятеро жили в Садках-Строївці (восьмеро), Бондарні на Бородянщині, Зурівці й Вітрівці.^[1] Тут дата одна, а сіл пʼять; 10 березня 1930 року макарівський розділ дає одне село.

Чого книга не каже - статті звинувачення. Формуляр видання такого поля не має взагалі, немає в ньому й номерів архівно-слідчих справ.^[1] Тому за що саме цих шістнадцятьох бишівців судили одним днем і чи була це одна справа на всіх, з довідника не встановлюється. Відповідь може дати архівно-слідча справа.