Правки, вилучення й ліцензія
Тут написано про конкретних людей за архівними документами. Помилковий рік чи приписаний вирок піде далі в чужі родоводи, тому виправити її має бути легко.
Як надіслати правку
Виділіть речення в тексті й натисніть Ctrl+Enter або кнопку «Виправити», що зʼявиться під виділенням. Відкриється вікно, у якому вже стоїть ваша цитата: допишіть, що не так, і натисніть «Надіслати». Або просто напишіть на pravky@mistok.wiki.
Якщо зручніше написати своїми словами, без цитати, або попросити прибрати запис, натисніть кнопку:
Найцінніше в листі - звідки ви це знаєте. «Тут неправильний рік» змінить хіба що мітку непевності. «У книзі ДАКО ф. 4, оп. 99, спр. 349, арк. 12 стоїть інший рік» змінить сам запис.
Але без шифру писати теж варто. «Це моя баба, і померла вона не тоді» - це теж джерело, ще й первинне. Родинні документи, підписи на зворотах фотографій, дати, переписані з хатньої Біблії: усе це архів, до якого я не маю доступу, а ви маєте.
І не соромтеся писати через дрібницю: кожна правка робить сторінку кращою для тих, хто прийде після вас. Читаю всі листи, а відповідаю, коли є що сказати: виправив - напишу, що саме змінив; не виправив - напишу чому, і можна написати ще раз. У вікні є поле для пошти саме для цього: без адреси я прочитаю й виправлю, але сказати вам про це не зможу.
Хочете, щоб запис прибрали
Напишіть через ту саму кнопку вгорі або на ту саму адресу, про яку сторінку йдеться.
- Про себе. Ви жива людина й не хочете, щоб сторінка про вас існувала - прибираю. Без зʼясувань і без прохань передумати.
- Про померлих рідних. Тут думаємо разом. З одного боку приватність родини, з другого - документи про репресії, голод і війну належать спільній памʼяті. Відповім у будь-якому разі, навіть якщо відповідь буде «залишаю, і ось чому».
- Факт приписано не тій людині. Тоді сторінку не прибираю, а виправляю, і такі правки роблю першими.
Чого тут не буде ніколи: адрес, телефонів, теперішніх місць проживання, даних про дітей, медичних відомостей. Сторінка про живу людину зʼявляється лише з публічного джерела або з її згоди.
Чому тут імена репресованих, і чому зараз
Мене питали прямо: чи не допоможе такий сайт ворогові знайти нащадків людей, яких карали за українськість? Питання чесне, тому відповідаю тут, а не лише в листі.
Імена репресованих я беру здебільшого з того, що вже видано: томи «Реабілітованих історією», Національна книга памʼяті, бази реабілітованих. Архіви радянських каральних органів в Україні відкриті законом 2015 року саме для того, щоб ці люди мали імена, а не лишалися числом у звіті НКВС.
Але «уже десь опубліковано» - не вся відповідь. Коли рядки з двадцяти книжок зведено на одну сторінку села, людину знайти легше, ніж коли вони розкидані по бібліотеках. Тому межу я тримаю не на тому, що писати про померлих, а на тому, щоб від них не можна було дійти до живих: не пишу, де мешкають нащадки, і не показую родинних звʼязків живих, з яких це видно. Живу людину, яка сама розповіла про свою родину, називаю лише з її згоди.
Якщо ваші рідні живуть в окупації або ви з іншої причини боїтеся, що сторінка про прадіда може їм зашкодити, напишіть через ту саму кнопку. Таке прохання я виконую, як прохання живої людини про себе: без зʼясувань і без доказів.
Берете з Містка - називайте Місток
Тексти можна брати, переказувати, друкувати, вставляти в статті, дописи, родоводи й шкільні реферати. Я цього хочу: сенс у тому, щоб ці імена розходилися, а не лежали тут. Умови - CC BY-SA 4.0, тобто три рядки навзаєм:
- назва - Місток;
- посилання на ту саму сторінку, з якої взято, а не на головну;
- щось змінили - скажіть що, і поширюйте далі на тих самих умовах.
Без підпису й посилання не можна, така умова ліцензії. І це не заради авторства: людина, яка натрапить на факт про свого прадіда в чужому переказі без посилання, не зможе перевірити, звідки він узявся. А тут якраз усе можна перевірити.
Самі факти - дати, імена, номери справ - нікому не належать. Знайшли тут шифр справи й пішли читати її самі - це найкраще, що може статися. Як замовити справу в архіві, написано окремо.
Але є й те, чого я не роздаю: саму базу. Це тисячі рядків, переписаних із метричних книг, ревізій і списків, з яких я потім складаю сторінки. Прочитати про свого прадіда на сайті й переказати далі - будь ласка. Забрати всю базу одним файлом - ні, вона не викладається і під цю ліцензію не підпадає. Що можна взяти цілком - покажчики, список джерел, розпізнані старі книжки, - лежить у читальні. А якщо база потрібна для дослідження, напишіть, домовимося.
Зображення мають власні ліцензії, вказані під кожним. Контури областей на картах - Natural Earth, суспільне надбання. Архівні документи лишаються у своїх архівах: тут стоїть шифр і посилання, а не сам документ.