Правки, вилучення й ліцензія
Тут пишуть про конкретних людей за документами. Помилковий рік піде далі в чужі родоводи, тому виправити його має бути легко.
Як надіслати правку
Виділіть речення й натисніть Ctrl+Enter або кнопку «Виправити» під виділенням. У вікні вже буде ваша цитата: допишіть, що не так. Або напишіть на pravky@mistok.wiki.
Без цитати, своїми словами, або з проханням прибрати запис:
Найцінніше - звідки ви це знаєте. «У книзі ДАКО ф. 4, оп. 99, спр. 349, арк. 12 стоїть інший рік» змінить запис одразу. Але й «це моя баба, і померла вона не тоді» теж джерело: родинні документи й підписи на фото - архів, до якого маєте доступ лише ви.
Відповідаю, коли є що сказати: що виправив або чому ні. Для цього й поле пошти: без нього виправлю, але не скажу вам.
Хочете, щоб запис прибрали
Напишіть через ту саму кнопку, про яку сторінку йдеться.
- Про себе. Ви жива людина й не хочете сторінки про себе - прибираю, щойно переконаюся, що пишете саме ви.
- Про померлих рідних. Думаємо разом: з одного боку приватність родини, з другого - документи про репресії, голод і війну належать спільній памʼяті. Відповім у будь-якому разі.
- Факт приписано не тій людині. Тоді виправляю, і такі правки роблю першими.
Чого тут не буде ніколи: адрес, телефонів, теперішніх місць проживання, даних про дітей, медичних відомостей. Сторінка про живу людину буває лише з публічного джерела або з її згоди.
Чому тут імена репресованих, і чому зараз
Мене питали: чи не допоможе сайт ворогові знайти нащадків людей, яких карали за українськість? Питання чесне.
Імена репресованих я беру здебільшого з виданого: «Реабілітовані історією», Національна книга памʼяті, бази реабілітованих. Архіви радянських каральних органів відкриті законом 2015 року саме для того, щоб ці люди мали імена.
Але зведені на одну сторінку, вони знаходяться легше, ніж розкидані по бібліотеках. Тому межа така: від померлих не можна дійти до живих. Я не пишу, де мешкають нащадки, і не показую звʼязків живих, з яких це видно. Живу людину, що сама розповіла про родину, називаю лише з її згоди.
Якщо ваші рідні живуть в окупації або ви боїтеся, що сторінка про прадіда їм зашкодить, напишіть. Таке прохання виконую, як прохання живої людини про себе: лише переконаюся, що пише справді хтось із родини.
Берете з Містка - називайте Місток
Тексти можна брати, переказувати, друкувати, вставляти в статті, родоводи й реферати: я хочу, щоб ці імена розходилися. Умови - CC BY-SA 4.0:
- назва - Місток;
- посилання на ту саму сторінку, а не на головну;
- щось змінили - скажіть що, і поширюйте на тих самих умовах.
Посилання потрібне не заради авторства: без нього той, хто прочитає про прадіда у вашому переказі, не зможе перевірити, звідки це.
Самі факти - дати, імена, номери справ - нікому не належать. Знайшли шифр і пішли читати справу самі - найкраще, що може статися (як замовити справу).
Не роздаю я саму базу: тисячі рядків, переписаних із метрик, ревізій і списків. Вона не викладається і під ліцензію не підпадає. Покажчики, список джерел і розпізнані старі книжки лежать у читальні, а якщо база потрібна для дослідження, напишіть.
Зображення мають власні ліцензії, вказані під кожним. Контури областей на картах - Natural Earth, суспільне надбання. Архівні документи лишаються в архівах: тут шифр і посилання, а не сам документ.