Виступи кріпаків під час гайдамацького повстання

«Під час гайдамацького повстання 1734 року в селі відбулися виступи кріпаків проти місцевого поміщика» - так про це пише «Історія міст і сіл»,^[2] і цим повідомлення вичерпується.

Наприкінці 1733 року в межі Речі Посполитої з Києва вступили російські війська: Росію покликали прихильники Августа III у суперечці за польський престол, і частина загонів, «по преимуществу изъ Малороссійскихъ козаковъ», лишилася в українних воєводствах.^[3] Серед селян пішли чутки, ніби російські начальники видають від імені імператриці грамоти з дозволом грабувати й нищити панів і євреїв, і до середини 1734 року, за передмовою видавця тому Володимира Антоновича, такі спалахи охопили все Київське воєводство. Хто був тим «місцевим поміщиком», «Історія міст і сіл» не називає.^[2]

Що каже довідник і що документ. Довідник 1971 року документа не називає.^[2] Проте документ є: 9 лютого 1734 року управитель рожівських маєтків Томаш Котовський заявив у кременецьку гродську книгу, що Іван Дехтяренко з Хвасової, бачачи «w teyże wsi Chwasowie swawole, do buntów podobne, y zmowy sąsiadów swoich», тобто в тому самому селі свавілля, подібні до бунтів, і змови своїх сусідів, прийшов остерегти дружину управителя: «uciekay», тікай.^[1] Хвасову географічний покажчик того самого видання 1876 року відносить до Фасової. «Нариси з історії Макарівського району» 2006 року, розповівши про бунти, які управитель Хома Котовський застав у маєтку Рожева, додають: «Подібне відбувалось і у Фасовій, інших селах».^[4] На тій самій сторінці «Історії міст і сіл» селянські виступи названо ще в Чорногородці, Юрівці та Ясногородці, щоразу без посилання на документ.^[2] Акт Котовського не каже, проти кого були свавілля у Фасовій, і не називає ні їхнього масштабу, ні наслідків.^[1] З самої «Історії міст і сіл» не видно, звідки редакція дізналася про виступи 1734 року.^[2]

Де шукати підтвердження. Акт Котовського вписано в кременецьку гродську книгу 1734 року.^[1] Далі варто дивитися судові й гродські книги Київського воєводства 1730-х років зі скаргами на «свавільства» підданих і матеріали слідства над учасниками повстання. Такі документи зберігаються в ЦДІАК України.