Трійка ДПУ судить пʼятьох одного дня

9 травня 1930 року трійка при Колегії ДПУ УСРР засудила пʼятьох людей, і всі пʼятеро жили в Макарівській Буді:^[1]

• Милевський Франц Антонович, 1871 року народження, поляк, одноосібник - три роки позбавлення волі;
• Милевський Петро Францович, 1897 року, поляк, одноосібник - виселення на пʼять років за межі України;
• Милевська Аделія Францівна, 1904 року, полька, домогосподарка - виселення на пʼять років за межі України;
• Піотровський Аллоїз Адольфович, 1874 року, уродженець Бузової, поляк, одноосібник - виселення на сім років за межі України;
• Домбровський Антон Едуардович, 1872 року, уродженець Кодри, українець, одноосібник - три роки умовно.

Четверо з пʼятьох записані в книзі поляками, пʼятий українцем.

У всьому макарівському розділі довідника цією датою більше не проходить ніхто.^[1] За неповних чотири місяці до того, 18 січня 1930 року, Особлива нарада засудила сімох людей району, і всі семеро жили в різних селах; пʼятьох довідник записує за Особливою нарадою при ОДПУ, двох - при Колегії ДПУ УСРР. Тут навпаки - усі пʼятеро з одного.

Чому їх узяли. Причину називає нарис у «Національній книзі памʼяті»: «за опір радянській владі було заарештовано в 1930 році одноосібників Ф. А. Мілевського, хатню господарку Л. Ф. Мілевську».^[2] Чого саме стосувався той «опір», нарис не пояснює; довідник записує чотирьох із пʼятьох одноосібниками, а Аделію Милевську домогосподаркою.^[1]

Те саме речення слово в слово, з тими самими ініціалами, стоїть уже в краєзнавчому нарисі 2006 року.^[3] Книга памʼяті вийшла на два роки пізніше, 2008-го.^[2] Двома голосами воно від цього не стає: незалежного свідчення тут немає. Ф. А. Мілевський з обох нарисів упізнається в цій пʼятірці як Милевський Франц Антонович, 1871 року, одноосібник; Л. Ф. Мілевська прямо не впізнається: єдина жінка серед пʼятьох - Милевська Аделія Францівна, домогосподарка, тобто А. Ф., а не Л. Ф. Збігаються по батькові, заняття й рік 1930, не збігається ініціал імені.^[1] Чи це помилка в одній літері, чи шоста людина, якої довідник не знає, лишається відкритим.

Що було до 1930 року. Той самий нарис веде до цієї дати коротку передісторію: радянську владу в селі встановили ще 1917 року, «але проіснувала вона недовго», 1920-го організували комнезам, а вже потім була «спроба організувати селян в колгосп».^[3] Арешти нарис датує лише 1930 роком і ставить після цього ряду, а 9 травня 1930 року - день вироку трійки.^[1]

Через сім років Комісія НКВС і Прокуратури СРСР засудить до розстрілу ще одну Милевську з того самого села, Аделію Антонівну: вирок їй винесуть 3 жовтня 1937 року.^[1] Чи повʼязані ці дві справи, довідник не каже.