Трійка ДПУ судить пʼятьох одного дня
9 травня 1930 року трійка при Колегії ДПУ УСРР розглянула пʼять справ, і всі пʼятеро жили в Макарівській Буді:[1]
- Милевський Франц Антонович, 1871 року народження, поляк, одноосібник - три роки позбавлення волі;
- Милевський Петро Францович, 1897 року, поляк, одноосібник - виселення на пʼять років за межі України;
- Милевська Аделія Францівна, 1904 року, полька, домогосподарка - виселення на пʼять років за межі України;
- Піотровський Аллоїз Адольфович, 1874 року, уродженець Бузової, поляк, одноосібник - виселення на сім років за межі України;
- Домбровський Антон Едуардович, 1872 року, уродженець Кодри, українець, одноосібник - три роки умовно.
Четверо з пʼятьох записані в книзі поляками, пʼятий українцем.
У всьому макарівському розділі довідника цією датою більше не проходить ніхто.[1] Це і є перевірка, яка відрізняє сільський епізод від районного: за неповних чотири місяці до того, 18 січня 1930 року, Особлива нарада одного дня засудила сімох людей району, і всі семеро з різних сіл.[1] Тут навпаки - усі пʼятеро з одного.
Чому їх узяли. Єдине джерело, яке називає причину, це нарис у «Національній книзі памʼяті»: «за опір радянській владі було заарештовано в 1930 році одноосібників Ф. А. Мілевського, хатню господарку Л. Ф. Мілевську».[2] Що саме ховається за «опором», з нарису не видно; видно тільки, що всі пʼятеро на четвертому році колективізації лишалися одноосібниками.
Через сім років по тому самому колу прізвищ пройде Комісія НКВС і Прокуратури СРСР, і там вироки будуть інші. Але добирали тоді за іншою ознакою, і ставити ці дві справи в один ряд як причину й наслідок джерела не дають.