Затонський пропонує занести Наливайківку на «чорну дошку»
23 листопада 1932 року уповноважений ЦК КП(б)У Володимир Затонський надіслав Станіславу Косіору телеграму з Макарова:
Вчера был в Макарове. Пришлось исключить из партии [руководителей] райплана, райзема, райосвиту[ы]. Намечается необходимость занесения на «черную доску» сел Наливайковку, где был сам, и Фасовую, которую обследовал Витковский. Считаю необходимым чистку всей районной организации.[2]
У цій телеграмі Наливайківка стоїть окремо від сусідньої Фасови, і різниця в трьох словах: у Наливайківці Затонський був особисто. Фасову за нього обстежував якийсь Вітковський.
Через місяць газета друкує таблицю «Села, які саботують хлібозаготівлі», і Наливайківка стоїть у ній першою з кінця - 40 відсотків плану. Далі йдуть Фасова з 59, Небелиця з 62, Людвинівка з 63, Мотижин і Великий Карашин із 72, сам Макарів із 74 і Копилів із 87.[3]
Увесь той номер за 28 грудня вийшов під загальним заголовком «Наливайківка, Фасова, Людвинівка, Мотижин, В. Карашин та Макарів саботують хлібозаготівлі» - Наливайківка в ньому названа першою. Поруч надруковано постанову ЦК КП(б)У від 15 грудня за підписами голови РНК УСРР Власа Чубаря й секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора: хто саботує хлібозаготівлі, той не має права одержувати промкрам від пролетарської держави.[3]
Для села, яке потрапляло на «чорну дошку», це означало, що припинявся підвіз промислових товарів, достроково стягували кредити, а до дворів приходила комісія вилучати продовольство - і все це напередодні зими.
Що каже перелік. Той самий том подає окремий список сіл Київщини, які 1932 року заносили на районні та обласну «чорні дошки». По Макарівському району в ньому дві позиції: Наливайківка й Фасова.[2]
Ці два свідчення можуть виявитися одним: у переліку стоять рівно ті села, які назвав Затонський, а самої постанови про занесення не знайдено.
У тому самому номері газети - звіт про виїзну сесію обласного суду, яка судила жителів села просто на місці.