Голод 1932-1933 років у Маковищі

Про голод у Маковищі районний нарис 2006 року пише так: «Негативно селяни зустріли колективізацію. Але, незважаючи на їхній опір, їх почали насильно заганяти до колгоспу. Як і всюди, в 1932-1933 рр. Маковище голодувало. В селі здійснювалися подвірні обшуки з конфіскацією, крім хліба, будь-яких запасів їжі - сухарів, картоплі, сала, солінь, фруктової суші тощо, заготовлених селянами до нового врожаю»^[5]. Ні числа померлих, ні жодного імені, ні архівного шифру в цьому абзаці немає.

Числа є в іншому місці. Акти про смерть по Маковищанській сільраді збереглися за обидва роки: за 1932-й це аркуші 123-147 справи 638, двадцять два акти^[1]; за 1933-й - аркуші 8-87 справи 641, і там записів вісімдесят^[2], тобто майже вчетверо більше.

У цій другій книзі є дірка, і вона позначена рукою. Зміст справи 641 подає маковищанський блок як акти 1-24 і 42-97 та окремо зазначає, що записи 25-41 відсутні^[2]. Сімнадцяти актів у книзі не збереглося. Чому - книга не пояснює.

Мартиролог голоду по селу надрукований у томі «Національної книги памʼяті», і поводитися з ним треба обережно. Преамбула каже: «За даними обласного архіву вдалося встановити імена 160 загиблих»^[6]. Але сам перелік у томі складається з двох списків поспіль: коротшого, укладеного за книгами реєстрації актів про смерть, і докладнішого, зібраного за свідченнями очевидців 2006 і 2008 років, де при кожному імені стоїть іще й заняття. Другий список здебільшого повторює перший, тому чимало людей надруковано двічі - інколи на одній і тій самій сторінці. Скільки насправді різних імен у цих пʼяти сторінках, ніхто поіменно не рахував, і поки цього не зроблено, іменних рядків із мартиролога на сайті немає.

Що робилося в селі того самого голодного року, показує газетна замітка. 29 березня 1933 року обласна «Пролетарська правда» пише, що в маковищенському колгоспі не додержують агротехнічних правил, і додає: «в селі Маковище не протруєно жодного центнера насіння». Винним названо не колгосп, а завідувача районної станції боротьби зі шкідниками Дацюка, який вчасно не забезпечив господарства протруйними матеріалами^[4].

Ще одне джерело по цих роках лежить у районній алфавітній книзі смертей за 1920-1933 роки. По Маковищу вона дає двісті записів, і розподіл у них такий: пʼятнадцять за 1924 рік, пʼятнадцять за 1925-й, по десять за 1926 і 1927-й, тридцять за 1928-й, девʼятнадцять за 1929-й, жодного за 1930 і 1931-й, двадцять три за 1932-й і сімдесят вісім за 1933-й^[3]. Провал посередині цього ряду поки не пояснено, і його названо на цій сторінці як непідтверджене.

Щоб дізнатися, скільки людей із цього села справді померло в ті два роки, доведеться прочитати всі акти обох справ і звірити їх із обома переліками мартиролога поіменно.