Шістдесят чотири імені у районних покажчиках: народження, смерті й розірвання шлюбів, 1923-1932
Три районні алфавітні книги зберегли не самі акти, а короткі адреси до них. У покажчику народжень за Макаровом стоїть 14 записів 1924-1927 років.[1] Покажчик смертей дає ще 27: два за 1923 рік, тринадцять за 1924-й і дванадцять за 1932-й.[2] У покажчику розірвань шлюбу є 23 записи 1924-1928 років.[3] Їхні імена нижче - так, як написано в книгах.
Це не шістдесят чотири готові біографії й не шістдесят чотири акти. Покажчик народжень не називає дати народження чи батьків.[1] Покажчик смертей дає прізвище, імʼя та по батькові, рік, село й число поруч з іменем, але не дату, вік або причину; число не можна видавати за номер акта.[2] Покажчик розлучень так само не називає ані дати, ані другого з подружжя.[3] Тому ці рядки корисні як прямий слід людини та як адреса для пошуку повного документа, але не як підстава домислити її долю.
У трьох книгах макарівських рядків не шістдесят чотири, а сто сорок чотири. Решта вісімдесят лишилися поза списком, і причина щоразу в самому папері. У тридцяти семи прізвище або по батькові написані так, що літера читається двояко.[2] У девʼятьох немає року.[1] Тридцять два стоять під іншим селом або несуть знак повтору, не привʼязаний ні до чого.[2] Ще два дали два різні читання, а вибирати з них навмання не можна.[3] Ці вісімдесят імен у книгах є. Якщо ви шукаєте когось саме в цих роках, вони варті окремого замовлення в архіві: аркуш в руках читається краще, ніж скан.
Найстарший макарівський рядок у цих трьох книгах - Чупира Петро Григорович, записаний у покажчику смертей за 1923 рік.[2] Це фіксація самого покажчика; без повного акта вона не встановлює дня чи обставин його смерті.