Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Найбільше число війни тут не про загиблих
Історик Віталій Гедз у районній газеті, рахуючи примусових робітників із сіл Макарівського й Бишівського районів за матеріалами обласного архіву, дає по Ясногородці 230 осіб[1]. Більше в тому переліку лише з Ніжиловичів - 260; для порівняння, з Новосілок 98, з Пашківки 77, з Чорногородки 22, а з обох районів разом 3203 особи. Кількість вивезених із сіл Бишівського району автор називає встановленою не повністю.
Скільки з цих двохсот тридцяти повернулося, газета не каже: «встановити нам не вдалося через відсутність документів»[1]. Зате вона подає інший, коротший список. Достовірно відомою автор називає смерть на примусових роботах лише 52 осіб на два райони, і з Ясногородки серед цих пʼятдесяти двох двоє: Павленко Іван Андрійович і Павленко Олена Сергіївна. Тобто це не двоє навмання обраних із двохсот тридцяти, а двоє, чию смерть автор називає достовірно відомою.
Про тих, хто воював, довідник 1971 року подає число нагороджених, а не число полеглих[2]. «За мужність і відвагу, виявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 370 жителів Ясногородки нагороджені орденами й медалями Союзу РСР», - пише «Історія міст і сіл» 1971 року[2]. Скільки не повернулося, цей том не каже.
Районні нариси 2006 року при тому самому числі нагороджених - 370 - додають друге: 270 жителів Ясногородки загинули на фронтах[3]. Опори під цим числом нарис не називає - як не називає її ні під чим своїм, - тож поруч із 230 вивезеними, порахованими за архівом, воно стоїть як переказ. Число вивезених той самий нарис подає таке саме, як газета: «230 чоловік молоді вигнано на працю»[3]. А таблиця памʼяток війни в тому самому томі рахує загиблих інакше: памʼятник у селі поставлено «на честь 216 воїнів-односельців, що не повернулися з фронтів»[4]. Книжка 2010 року про саме село дає ще два числа: на фронтах загинуло 200 мешканців села, а в боях за визволення Ясногородки полягло 67 радянських воїнів, чия братська могила на цвинтарі[5].
Обліковані памʼятки дають третю групу чисел, і вона з попередніми не сходиться. У переліку 2003 року по селу стоять два обʼєкти, обидва в центрі: братська могила шести комуністів, розстріляних 1941 року, під охоронним номером 557 і памʼятник воїнам-односельцям 1953 року під номером 558[6]. Скільки на ньому імен, цей документ не називає; число 216 при ньому дає таблиця памʼяток війни в нарисах 2006 року[4], а з неї, з посиланням на ці нариси, його бере зведений перелік памʼяток району у Вікіпедії[8]. Братської могили радянських воїнів на цвинтарі в переліку 2003 року немає жодним рядком[6], хоча таблиця памʼяток війни в нарисах 2006 року її має: братська могила 53 радянських воїнів, які загинули в боях у листопаді - грудні 1943 року, з місцем «цвинтар» і охоронним номером 556[4]. Нарис про саме село в тому самому томі пише про памʼятник «над братською могилою радянських воїнів (поховано 11 чоловік)» і цвинтаря не називає[3]. Те, що в переліку її немає, не означає, що могили не було: той перелік відповідає на питання, чого не можна приватизувати, а не на питання, що стоїть на обліку. Давніший документ, рішення облвиконкому 1970 року про списки памʼятників, має в Ясногородці братську могилу воїнів Радянської Армії, які загинули 1943 року за визволення села, зі скульптурою воїна на ній, і окремою позицією памʼятник воїнам Радянської Армії, які загинули за визволення села, зі скульптурою й обеліском - тобто два різні обʼєкти; місця в селі жодна з двох позицій не називає[7].
Таблиця памʼяток війни дає при памʼятнику лише число, без імен[4]. Поіменний список загиблих односельців друкує книжка «Нариси з історії Ясногородки» 2010 року, яку впорядкував Є. Букет, автор тієї самої таблиці памʼяток війни[4]; список у ній передруковано з «Книги памʼяті України» 1995 року[5]. За цією книжкою, памʼятник загиблим воїнам-односельцям у центрі села встановлено 1958 року, а прізвища загиблих викарбувані на меморіальній дошці, доданій до нього 1967 року.
Про братську могилу в центрі села, довкола якої розходяться самі документи, - окремий запис.