Найбільше число війни тут не про загиблих

Районна газета, рахуючи примусових робітників із сіл Бишівського району за матеріалами обласного архіву, дає по Ясногородці 230 осіб^[1]. Це найбільше число в усьому тому переліку: для порівняння, з Новосілок 98, з Пашківки 77, з Чорногородки 22, а разом з району 3203 особи.

Скільки з цих двохсот тридцяти повернулося, газета не каже: «встановити нам не вдалося через відсутність документів»^[1]. Зате вона подає інший, коротший список. Смерть на примусових роботах редакція змогла довести у 52 випадках на два райони, і з Ясногородки серед цих пʼятдесяти двох двоє: Павленко Іван Андрійович і Павленко Олена Сергіївна. Тобто це не двоє навмання обраних із двохсот тридцяти, а двоє, про чию смерть є документ.

Про тих, хто воював, село знає число нагороджених, а не число полеглих. «За мужність і відвагу, виявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 370 жителів Ясногородки нагороджені орденами й медалями Союзу РСР», - пише «Історія міст і сіл» 1971 року^[2]. Скільки не повернулося, цей том не каже.

Районні нариси 2006 року при тому самому числі нагороджених - 370 - додають друге: 270 жителів Ясногородки загинули на фронтах^[3]. Опори під цим числом нарис не називає - як не називає її ні під чим своїм, - тож поруч із 230 вивезеними, порахованими за архівом, воно стоїть як переказ. Іншого числа полеглих по цьому селу в нас немає взагалі.

Обліковані памʼятки дають третю групу чисел, і вона з попередніми не сходиться. У переліку 2003 року по селу стоять два обʼєкти, обидва в центрі: братська могила під охоронним номером 557 і памʼятник воїнам-односельцям 1953 року під номером 558^[4]. Скільки на ньому імен, цей документ не називає взагалі; число 216 дає лише зведений перелік памʼяток району^[6]. Братської могили радянських воїнів на цвинтарі в переліку 2003 року немає жодним рядком^[4], а скільки в ній поховано, називають самі лише нариси 2006 року - одинадцятеро^[3]. Відсутність у переліку не означає, що могили не було: той перелік відповідає на питання, чого не можна приватизувати, а не на питання, що стоїть на обліку. Але в державному реєстрі вона є, тільки в іншому й давнішому: реєстр памʼятників 1970-х описує в Ясногородці братську могилу воїнів, які загинули за визволення села 1943 року, зі скульптурою воїна на ній, і окремою позицією памʼятник тим самим воїнам, зі скульптурою й обеліском - тобто два різні обʼєкти, а не два описи одного^[5].

Іменного списку з памʼятника ми не переписували. На Wikimedia Commons є всього один знімок, зроблений упритул до плит, і на ньому покладений вінок закриває близько третини рядків, а ліва колонка обрізана краєм кадру. Звірити прочитане нема з чим: решта знімків - загальні плани, з яких імена не читаються. Список, зроблений з такого кадру, був би наполовину вигаданий, тому його тут немає.

Про братську могилу в центрі села, довкола якої розходяться самі документи, - окремий запис.