Могила, яку два реєстри описують по-різному

У центрі Ясногородки стоїть братська могила, і два державні переліки описують її так, що з них виходять дві різні події.

Реєстр памʼятників 1970-х років називає її «братська могила жителів села Ясногородки, які закатовані німецько-фашистськими загарбниками в 1941 році» і додає, що на могилі залізний обеліск^[3]. Перелік памʼяток 2003 року описує той самий обʼєкт у центрі села інакше: «братська могила 6 комуністів, яких розстріляли фашисти в серпні 1941 р.», споруджена 1967 року, охоронний номер 557^[4].

«Жителі села» і «шестеро комуністів» - це розправа над громадою і страта партійного активу, дві різні події з різними причинами. «Закатовані» і «розстріляли» - два різні способи вбивства. Пізніший документ додає число й місяць, яких у ранішого немає, а ранішого документа, з якого він це взяв, ми не бачили. Жодного з двох формулювань ми не вибираємо.

Шість імен існує, і найраніше з відомих нам місць, де вони надруковані, - нарис про Ясногородку в «Нарисах з історії Макарівського району» 2006 року: «Окупувавши село, 26 липня 1941 року німці вчинили звірячу розправу над активістами. Вони розстріляли голів колгоспів Хому Микитовича Поломаренка і Олексія Федоровича Комашенка, голову сільради Омеляна Мефодійовича Синевського, ланкових Оксану Омелянівну Войтенко, Ганну Семенівну Лебідь і голову ССТ Л. Л. Войтенка»^[2]. Ті самі шестеро стоять у статті української Вікіпедії й у нарисі бібліотекарки села в архіві сайту сільради, обидва з посиланням на окрему книжку про село, видану 2010 року^[5][6].

Дата з днем у нас одна, і вона з цієї книжки. Обидва наші «серпні» описують памʼятник, а не подію: перелік 2003 року складено через шістдесят два роки, а нарис бібліотекарки переказує книжку 2010 року, і числа не має жоден із них^[4][6]. Проти «26 липня» стоїть інше: упорядник нарису 2006 року і впорядник книжки 2010 року - та сама людина, тобто «26 липня» і «серпень» це один автор із двома датами.

Прізвища три тексти пишуть по-різному, і тут метрика важить більше за переказ. Голову колгоспу книжка 2006 року й Вікіпедія звуть Поломаренком, сільрада - Пономаренком^[2][5][6]. У метричній книзі ясногородської церкви за 1903 рік стоїть «Никита Игнатіевъ Пономаренко... мѣстечка Ясногородки крестьянинъ»^[1]: рід Пономаренків у містечку документований первинним джерелом, Поломаренків - ні. Прізвище голови колгоспу 1941 року з цього не виводиться, але імовірніша форма саме та, яку знає метрика. Голову сільради книжка 2006 року зве Синевським, обидва перекази - Синявським^[2][5][6]. Повне імʼя голови товариства розкриває тільки Вікіпедія; сільрада лишає ініціали^[5][6]. Число сходиться з переліком 2003 року, але збіг числа не доводить складу.

Двоє з цієї шістки перегукуються з тим, що ми знаємо про село з інших джерел. Оксана Омелянівна Войтенко - те саме імʼя, по батькові й заняття, що в ланкової, яку київська газета 1936 року називає серед кращих ланкових району, а 1939-го - у складі окружної виборчої комісії від ясногородського колгоспу. А прізвище Синявський стоїть у метричній книзі ясногородської церкви за 1903 рік двічі: 8 червня там хрестили Ѳеодора, сина Сергія Моисеева Синявського, а 20 липня - Емеліана, сина Меѳодія Трофимова, обидва «мѣстечка Ясногородки крестьяне»^[1]. Обидва зіставлення поки не доказ.

Що дві голови колгоспу гинуть одночасно, теж потребує пояснення: або в селі справді було два господарства, і тоді це збігається з тим, що газета пише про артілі 1936 року, або одне з формулювань неточне.

Той самий нарис ставить памʼятник на чотири роки раніше й в іншому місці. У переліку дат наприкінці нарису стоїть: 1963 рік - «на околиці села відкрито обеліск активістам, розстріляним у 1941 році»^[2]. Перелік 2003 року датує братську могилу шістьох 1967 роком і ставить її в центрі^[4]. А нарис бібліотекарки села каже про монумент 1967 року, що стоїть він «у напрямку села Мотижин, в долині за селом»^[6] - тобто теж не в центрі.

Виходить, що з трьох текстів у центрі памʼятник ставить лише один, а рік дають два різні. Або обʼєктів справді два - обеліск за селом і могила в центрі, - або це один обʼєкт із трьома різними описами. Вибрати між цими поясненнями поки нема за чим: жодне з трьох джерел не посилається на документ.

Облікова справа памʼятки в обласному управлінні культури мала б містити паспорт обʼєкта з підставою й переліком похованих.