За чотири місяці колгосп змінив імʼя

9 березня 1936 року київська обласна газета друкує коротку замітку з Бишева: «Колгосп ім. Чубаря (села Ясногородка) розпочав оранку під льон. На оранці працювало 10 орачів. Серед них - кращий стахановець колгоспу Сергій Бондаренко, який в перші дні оранки виконав норми виробітку на 130 проц.»^[1]

9 травня та сама газета згадує Ясногородку вдруге, і тепер видно, що артіль у селі не одна. Мова про льняну блоху, яка зʼявилася на ділянках району ще 30 квітня, і про тих, хто вийшов проти неї першим: «Лише кращі пʼятисотенниці-ланкові Войтенко Оксана (колгосп імени Постишева, село Ясногородка), Польовик Тетяна (колгосп імени Чубаря, село Ясногородка), Козинчук Наталка (колгосп імени Затонського, село Юрівка) в перші ж дні появи блохи розсипали на своїй площі по 2-3 центнери попелу»^[2].

Про Оксану Омелянівну Войтенко газета напише ще раз через три роки, і саме за цими двома замітками її й видно.

22 липня, через два з половиною місяці, у тій самій газеті стоїть уже «колгосп імени Калініна села Ясногородки»^[3]. Ні про обʼєднання, ні про перейменування газета не повідомляє: назва просто змінюється між випусками.

Травнева замітка виявилася останньою, у якій обидві ясногородські артілі стоять під своїми першими іменами.

У вересні 1940 року газета лає «ясногородський колгосп ім. Калініна» за молотьбу: потужна молотарка «МК-1100» простоює цілими днями, не обмолочено й третини врожаю, а в колгоспника Матвія Трохименка з пʼятьох у родині четверо працездатні, «а на колгоспній роботі можна побачити тільки Матвієву дружину»; поруч названо Хому Гнатенка з такою самою родиною^[4]. У жовтні того самого року - «артіль ім. РСЧА с. Ясногородка», тобто імені Робітничо-Селянської Червоної Армії, і колгоспник Федоренко, чиї рисунки вентиляції для переробки льону райземвідділ одержав у квітні й поклав у справи^[10]. А в листопаді старший зоотехнік райземвідділу хвалить на районній нараді «колгосп ім. Ільїча с. Ясногородка», який за десять місяців дістав від тваринництва 97 тисяч карбованців^[5]. Тобто за два місяці 1940 року газета називає три різні імені.

Книга памʼяті рахує в цьому селі чотири господарства: два товариства спільного обробітку землі, «Зоря» і «Дорога», 1922 року, сільгоспартіль ім. Першого серпня 1929-го і другу артіль, ім. Червоної Армії, 1930-го^[9]. Друга з них це, найпевніше, та сама «ім. РСЧА», яку газета називає 1940 року, а от першої, «ім. Першого серпня», преса за нашим селом не знає взагалі: під такою назвою вона згадує колгосп Ясногородки Брусилівського району^[6].

Районні нариси 2006 року знають те саме і ще одну дату. Вони повторюють обидва ТСОЗи 1922 року й обидві артілі, уточнюючи, що першу створено 1 серпня 1929 року - звідси й імʼя. А в грудні 1934 року артіль імені Першого серпня розділилася на два колгоспи, імені Калініна та імені Постишева^[8]. Ось звідки в селі беруться два господарства, які газета застає 1936-го, і чому 1941 року тут гинуть одразу два голови колгоспів.

Сходиться не все. У березні 1936 року газета зве одне з двох господарств іменем Чубаря, а не Калініна^[1], і котре з двох перейменували - або котре з двох нарис назвав неточно, - жодне джерело не каже. Постишев і Чубар обидва пішли під розстріл наприкінці тридцятих, тож імена мусили мінятися й із цієї причини теж.

Кінець цього ряду нарис теж називає: 1950 року три колгоспи обʼєднали в один, імені Леніна^[8]. Три, а не два - тобто десь між 1934 і 1950 роками в селі зʼявилося ще одне господарство, і котре саме, не видно ні з газети, ні з нарису. Під іменем Леніна село й стоїть у довіднику 1971 року^[7].

Скільки насправді господарств було тут наприкінці тридцятих - одне з кількома бригадами чи кілька окремих артілей, - газета не каже; це видно було б із протоколу сільради або звіту районного земельного відділу.