Сільраду передано до Макарівського району

Постановою ВУЦВК і РНК від 13 березня 1925 року сільраду передали до Макарівського району Київської округи з ліквідованої Малинської. Разом із нею перейшли ще чотири - Борівська, Небилицька, Ніжиловицька і Рожевська. Постанову підписано в Харкові саме тим числом, за підписами Петровського, Чубаря й Буценка, а надрукували її у «Вістях ВУЦВК» аж наприкінці квітня.^[1]

На тій самій шпальті вище стоїть інший документ, датований 12 лютого 1925 року, - санітарна постанова РНК за підписами Чубаря, Беги та Єрещенка.^[1] Саму ж Малинську округу ліквідовано ще раніше, постановою ВУЦВК від 28 жовтня 1924 року, на яку березнева й посилається.

Дві форми назви

У самій постанові сільрада зветься Ситнязькою, через «з» - так в українському тексті, і так само в російському, «Сытняжского».^[1] Але вже наступного, 1926 року список поселень Київської округи пише цю сільраду Ситняківською,^[6] і так само, «СИТНЯКІВСЬКА сільська Рада», пише довідник адміністративного поділу 1947 року.^[5] Це дві форми однієї назви, і в 1920-х уживалися обидві.^[1][6]

Тож, шукаючи сільраду в описах, пробувати варто три форми: Ситнязьк-, Сытняжск- і Ситняківськ-.

Де лежать папери за роки до 1925-го

Той, хто шукає ситняківські папери за роки до 1925-го в макарівських фондах, шукає не там. До цього дня село до Макарівщини не належало взагалі.

Дореволюційна адреса Ситняків - Радомисльський повіт, а не Київський: у Похилевича 1887 року стоїть «Принадлежитъ къ Брусиловской волости, Радомысльскаго уѣзда»,^[2] і так само подає село «Список населенных мест» 1900 року.^[3] Переписні листи 1897 року лежать під тією самою адресою - три томи по 3-й і 12-й рахункових дільницях Брусилівської волості Радомисльського повіту.^[4] А до цієї постанови сільрада належала до Малинської округи, і саме тому вона потрапила в цю постанову: округу ліквідували, а її територію розподілили між Київщиною й Волинню.^[1]

Перш ніж стати макарівською, адреса села була радомисльською, а потім малинською.^[2][1] Тому ситняківські папери до березня 1925 року варто шукати за радомисльською, а потім малинською адресою, а не в макарівських фондах.

Що змінилося після 1925 року

Привʼязка виявилася тривкою: у довіднику адміністративного поділу 1947 року сільрада стоїть у Макарівському районі й складається тільки з самого села - ні Завалівки, ні Юрова, ні Копіївки при ній тоді ще немає.^[5] Приписні села зʼявляться пізніше: 1971 року Ситняківській сільраді підпорядковані Завалівка, Копіївка, Улянівка і Юрів.^[7] Тож «Ситняківська сільрада» в документі нічого не каже про свій склад, доки не названо рік.

У переліку 1925 року поруч із Ситнязькою стоїть Ніжиловицька сільрада.^[1] За Похилевичем, саме від митрополичого маєтку Ніжиловичі пан Стефан Лозка відібрав землю й осадив на ній Ситняки; про це йдеться в протесті митрополита Рутського 1616 року.^[2]