Позов Харлінського до Цетнера про напад на слободу Фасову
25 червня 1643 року пан Харлінський позивався до пана Цетнера за напад на свою «слободу новоосаджену», названу Фасова (Квашова).[1] Це перша відома згадка села як поселення - і єдине джерело, з якого взагалі відома стара назва.
«Слобода новоосаджена» - це не описовий зворот, а юридичний стан: слободу засновували на пільгових умовах, звільняючи поселенців від повинностей на певний строк, щоб заманити людей на порожню землю. Отже 1643 року Фасова була недавнім поселенням, а не старим селом, і власник судився саме за нього.
Харлінські тримали ці землі довго. Той самий рід позивався тут ще 1619 року, а через півтора століття, у ревізькій казці 1795 року, жителі Фасови записані як селяни шляхтича Харлінського.[2] Це перший слід того самого роду не в газетному переказі, а в архівному описі.
Де зустрілася інформація. Краєзнавча стаття Євгена Букета в районній газеті «Макарівські вісті» за 2012 рік.[1] Це те саме джерело, на яке спирається Вікіпедія.
Чому не підтверджено. Процитовано газету, а не архів. Перевірка всього номера показала, що апарату посилань у ньому немає взагалі: ні «ЦДІАК», ні «гродська книга», ні номера фонду чи справи. Автор явно працював з актовими книгами - на це вказує сама термінологія переказу, - але шифру не лишив, тому перевірити запис за документом поки неможливо.
Що доведе. Шифр гродської книги Київського воєводства за 1643 рік із записом позову. Гродські книги цього періоду зберігаються в ЦДІАК України.