Позов Харлінського до Цетнера про напад на слободу Фасову

25 червня 1643 року пан Харлінський позивався до пана Цетнера за напад на свою «слободу новоосаджену», названу Фасова (Квашова).^[1] Це перша відома згадка села як поселення - і єдиний відомий запис, де поруч із назвою Фасова в дужках стоїть форма «Квашова».^[1]

Слово «новоосаджена» каже, що 1643 року Фасова була недавно осадженим поселенням, а не старим селом, і власник судився саме за нього.^[1]

Прізвище Харлінського стоїть і в давнішому позові: 1619 року пан Миколай Макарович позивався до пана Єжи Харлінського через покіс сіножаті «на границі мотижинській і урочищу Квасовці».^[1] А через півтора століття, у ревізькій казці 1795 року, жителі Фасови за описом фонду записані як селяни шляхтича Харлінського.^[2] Тут прізвище Харлінського стоїть уже не в газетному переказі, а в назві архівної справи.

Джерело переказу. Краєзнавча стаття Євгена Букета в районній газеті «Макарівські вісті» за 2012 рік.^[1] Це те саме джерело, на яке спирається Вікіпедія.

Чому не підтверджено. Переказ відомий із газети, а не з архіву. Апарату посилань у номері немає: ні назви архіву, ні номера фонду чи справи. 2016 року той самий автор дослівно повторив переказ у журналі «Краєзнавство» і цього разу послався на справу Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.^[3] Самої справи в доступних джерелах поки немає.

Де шукати підтвердження. У справі Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, на яку посилається стаття 2016 року.^[3]