Позов Макаровича до Харлінського про сіножать в урочищі Квасовці

Під назвою Фасова краєзнавець Євген Букет переказує три давні події, і ця друга з них.^[1] 5 жовтня 1619 року пан Миколай Макарович позивався до пана Єжи Харлінського через покіс сіножаті на границі мотижинській, в урочищі Квасовці. Того ж дня на місці побував возний і бачив сіна на пʼятсот возів; мотижинський війт розповів йому, що Харлінський сіно забрав до стайні в Бишеві й хоче привласнити землю Макаровича.

Це ще не село, а спір за сіножать між двома панами; назву Квашова Букет наводить лише під 1643 роком, поруч із назвою Фасова.^[1] Через двадцять чотири роки позиватиметься вже пан Харлінський - за напад на свою «слободу новоосаджену».^[1]

Першу з трьох подій Букет датує 1604 роком: Миколай Макарович напав на сусідній Карашин, спалив будинок власників і пограбував село саме через те, що вважав землі між річками Здвижем і Квасовою неправильно розмежованими.^[1]

Переказ походить із краєзнавчої статті Євгена Букета в районній газеті «Макарівські вісті» за 2012 рік.^[1]

Сам автор пише, що збирав відомості про назви сіл, які «зустрічаються в документах до 1648 року», але шифру документа не наводить, а посилань на архіви в статті немає.^[1]

2016 року той самий автор дослівно повторив переказ у журналі «Краєзнавство» і цього разу послався на справу Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.^[2] Самої справи в доступних джерелах поки немає, тож звірити переказ із документом не можна.