Новомирівка
село, Бучанський район, Київська область. Стара назва Новомировка, Ново-Мирівка
Новомирівку заснували люди з Мирівки, села, що тепер належить до Кагарлицької міської громади Обухівського району. Це сталося на початку 1890-х років, коли власником Королівки став Андрій Савченко: вони купили землю в односельців, які придбали її в Савченка[8]. За газетною статтею Є. Букета 2021 року, 1893-го шістнадцятеро членів селянського товариства Мирівки клопотали, щоб за ними закріпили права на ділянки, куплені в односельців, які переселилися в Королівку, на землю, придбану в землевласника А. Савченка. «Так на Макарівщині виникла нова Мирівка або Новомирівка», - пише Букет[8].
На 1 січня 1900 року хутір належав до Київського повіту й Макарівської волості[9], тож у дореволюційних документах його варто шукати під цим повітом. «Історія міст і сіл» 1971 року записує Новомирівку разом із Фермою під Королівською сільрадою[23], а нариси 2006 року кажуть, що «нині до Королівки входять Новомирівка та населений пункт Ферма»[13].
Назва
Назва тримає в собі старе село: нова Мирівка, як її пояснює Букет[8]. Список населених місць 1900 року пише по-російськи «Хут. Новомировка», а в алфавітному покажчику тому вона стоїть як «Новомировка хут., Кіевскаго, Макаровской, 182»[9]. У назві справи з актами про народження 1924 року стоїть Ново-Мирівка, через дефіс, поруч із Маковищем, Мостищем, Мотижином, Озірщиною, Ситняками, Хмільним і Яблунівкою[14]. Під написаннями «Ново-Мирівка» і «Нова-Мирівка» покажчик актів цивільного стану має ще записи Макарівського району[15].
Для пошуку. Акти 1920-1940-х років лежать у ДАКО, ф. Р-5634, оп. 1, у книгах Макарівського району, де Новомирівка йде разом з іншими селами, і шукати їх варто під усіма трьома написаннями: Новомирівка, Ново-Мирівка, Нова-Мирівка[15]. Папери сільради 1926-1929 років становлять фонд Р-55[6]. Папери сільської управи 1941-1942 років - фонд Р-2009. Народження 1924 року записано в справі 574[14]. Шлюби 1935 року лежать у справі 1996, на аркушах 70-75[15].
Кому належало
Букет у тій самій статті пише, що 1897 року Королівка, а також хутори Новомирівка й Волосінь належали Андрієві Савченку[8]. Список 1900 року називає Новомировку хутором селянським і записує за нею 240 десятин, додаючи, що «вся она принадлежитъ крестьянамъ»[9]. Сусідній хутір Волосень той самий Список записує власницьким, за Михайлом Степановичем Єремєєвим, а його землю показує разом із землею села Забуяння, з яким хутір становить один маєток[10]. Отже, на 1 січня 1900 року за Списком жоден із двох хуторів не записаний за Савченком[9][10].
Скільки людей
На 1 січня 1900 року в хуторі був 61 двір і 243 жителі, 127 чоловіків і 116 жінок[9]. Українська Вікіпедія подає 61 двір і 243 особи під переписом 1897 року, посилаючись на статтю Букета в «Макарівських вістях» 2012 року[24]. Список, у якому їх надруковано, подає всі свої відомості на 1 січня 1900 року[9].
На 15 грудня 2000 року таблиця нарисів по району записує в Новомирівці 37 житлових будинків, 37 господарств і 35 жителів[11]. Нарис про саме село в тій самій книжці каже коротше: «Зараз в селі 37 дворів, мешкає 35 жителів»[12].
Церква
Власної церкви в хутора не видно. У статті Списку 1900 року про нього не названо ні церкви, ні парафії, ні школи[9]. Довідник місць FamilySearch знає Новомирівку лише сучасним записом, без історичного[17], а географічний покажчик ЦДІАК до метричних книг не має її окремим місцем і не приписує до жодної парафії[18]. Де хрестили й вінчали перших новомирівців, із цих довідників дізнатися не можна.
XX століття
За переліком фондів ДАКО, у селі була власна Новомирівська сільська рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Макарівського району Київського округу. Від неї лишилося 23 справи за 1926-1929 роки в одному описі[6].
1931 року рішенням місцевої влади розкуркулили Флора Мартиновича Фонтанія, селянина-одноосібника, що жив у Новомирівці[19]. Довідка «Реабілітованих історією» записує його українцем і закінчується тим, що 1991 року його реабілітовано[19]. Новомирівку довідка називає двічі, при імені й як місце, де він жив, а року його народження в ній немає.
Покажчик ДАКО за написанням «Новомирівка» знає 55 актів про народження, 9 шлюбів і 3 розлучення. Один із цих шлюбів, 1928 року, записаний у Бородянському районі, тож у Макарівському під цим написанням разом 66 актів[15]. Актів про смерть із таким місцем у покажчику немає за жоден рік, і за голодні 1932-1933 роки теж. Проте в самій книзі актів про смерть Макарівського району за 1942 рік, справа 3032, є чотири акти з Новомирівки, № 9-12 на аркушах 92-95[1]. Три з них складено 1942 року, а № 12 - 24 квітня 1943 року. Змісти інших книг смертей теж дають селу акти: книга 1936 року № 1-5 на аркушах 153-157[2], книга 1937 року під написанням «Ново-Мирівка» № 2-4 на аркушах 166-168[3], книга 1938 року № 1-2 на аркушах 186-187[4]. У книзі 1947 року зміст записує Ново-Мирівській сільраді один акт, на аркуші 100[5]. За покажчиком, шість шлюбів 1935 року поєднали пари, у яких і наречений, і наречена записані з Новомирівки[15]. У самій книзі шлюбів, справа 1996, обоє записані з Новомирівки лише на аркушах 72, 73 і 75: на аркуші 70 та сама пара має адресу «с. Ніжиловичі», а на аркушах 71 і 74 наречений із Бородянського району[16]. Самі акти розібрано на сторінці «Акти цивільного стану 1921-1943 років».
Від окупації в ДАКО лишився фонд Новомирівської сільської управи Макарівського району Київської області, чотири справи за 1941-1942 роки[6]. Районна газета 2017 року, зводячи за матеріалами ДАКО числа остарбайтерів по селах, ставить при Новомирівці 24 вивезених[21]. У нарисі 2006 року сказано, що у війну загинуло 40 мешканців села[12].
Станіслава Миколаївна Валіца, неписьменна полька 1897 року народження з Майданівки Бородянського району, жила, за довідкою, «у с. Новомирівка (ферма)» Макарівського району й працювала в колгоспі[20]. Особлива нарада при НКВС СРСР 3 жовтня 1945 року виселила її на 5 років за межі України, а реабілітували її 1989 року. Чи йдеться про саму Новомирівку, чи про сусідню Ферму, з довідки не видно. Довідник адміністративного поділу на 1946 рік знає в Макарівському районі одну Новомирівку, а Ферму записує окремим хутором[22]. Це схиляє до Новомирівки, але що означає слово «ферма» в дужках, довідка не пояснює.
Після війни
Той самий довідник 1946 року має й Новомирівську сільраду, і до неї, крім самого села, належить хутір Людвинівка[22], не те село Людвинівка, що 1946 року мало власну сільраду. 1971 року «Історія міст і сіл» записує Новомирівку вже під Королівською сільрадою[23].
29 грудня 1982 року рішенням № 492 виконкому Макарівської районної ради в Новомирівці закрили сільський клуб; того ж дня клуб відкрили в Соснівці[25].
Що збереглося
Братська могила воїнів Радянської армії, які загинули 1943 року за визволення Новомирівки, внесена до списку памʼяток рішенням Київського облвиконкому № 806 від 23 листопада 1970 року[7]. Рішення описує її так: на могилі скульптура воїна з залізобетону, побронзована, постамент цегляний, оцементований. Сусідня могила хутора Ферма стоїть у тому самому рішенні окремим рядком.