Пожежа спалила тридцять пʼять єврейських дворів

Гасло Słownika про Ясногородку закінчується одним реченням:

W 1855 r. był tu pożar, w którym spłonęło 35 dm. żydowskich.

Тридцять пʼять єврейських дворів згоріли в містечку 1855 року^[1]. Більше Руліковський не каже нічого: ні місяця, ні причини, ні того, чи були загиблі. Похилевич, який описував Ясногородку двічі й обидва рази докладно, про пожежу мовчить в обох редакціях^[2][3], тож звірити це речення нема з чим.

Що це число означало для містечка, видно з переписів довкола нього. За девʼять років після пожежі, 1864 року, Похилевич рахує в Ясногородці 406 євреїв^[2]; ще за двадцять три роки, 1887-го, - 410^[3]. Тобто єврейська громада тут тримала чотири сотні душ, і за девʼять років після пожежі це число не показує провалу. Скільки єврейських дворів було в містечку загалом, жодне з джерел не рахує, тому яку частку з них становили ті 35, не вирахувати.

Похилевич 1887 року рахує тих самих людей ще раз, з іншого боку. У міщанському товаристві Ясногородки за ревізією числиться 329 євреїв і двоє християн, і платять вони міського податку 21 рубль 78 копійок^[3]. Саме окреме міщанське товариство поруч із селянським і робило Ясногородку містечком, а не селом, - і майже все воно було єврейське.

Числа 1864 року Руліковський подає в себе теж - 137 хат, 980 селян, 406 юдеїв, - але переписав він їх у Похилевича: три числа з чотирьох збігаються точно, а католиків у нього чомусь четверо проти трьох у Похилевича^[1][2]. На 1864 рік це одне джерело в двох книжках. Незалежним Słownik лишається там, де Руліковський працював сам: у власниках, інвентарях і в цій пожежі.

Перевірити це можна за страховими справами або поліцейськими рапортами Київської губернії за 1855 рік, де такі пожежі описували подвірно.