Цалюк Валько Беркович
1882 - 1938, майстер на заводі «Більшовик»
Народився 1882 року в Ситняках. Як і Аврам-Шмуль Чорний, з села виїхав до Києва: на заводі «Більшовик» він був майстром, тобто людиною з фахом і з підлеглими. Член ВКП(б) з 1925 по 1935 рік - партію він покинув або його з неї виключили за два роки до арешту.[1]
4 листопада 1937 року Особлива нарада при НКВС СРСР дала йому пʼять років позбавлення волі. Він не відбув і року: помер в увʼязненні 27 серпня 1938 року. Місце поховання невідоме. Реабілітований 1957 року.[1]
Що означала Особлива нарада
Із сімох ситняківців, яких подає книга репресованих, четверо пройшли через Особливу нараду, один через трійку при УНКВС, один через військовий трибунал - і лише один через звичайний суд.[1]
Особлива нарада ухвалювала рішення без суду, без захисту й без присутності самої людини, і оскаржити його не було де. Валько Цалюк пройшов через Особливу нараду, а Аврам-Шмуль Чорний, чию справу того самого року слухав Київський обласний суд і виправдав, - через звичайний суд.
Реабілітували Цалюка 1957 року, під час хрущовського перегляду справ. Це рано як на цей перелік: із семи ситняківців раніше не реабілітували нікого, а трьох - аж 1989 року.[1]
Про саму справу - у чому звинувачували, куди його відправили, від чого він там помер - книга не каже нічого. Стаття довідника вміщається в пʼять рядків.