Лубське
село, Фастівський район, Київська область. Стара назва Лупское
1900 року на хуторі Лупское було чотири двори, сімнадцять жителів, шістнадцять десятин селянської землі й водяний млин на два постави[11]. Пізніші згадки про нього стоять здебільшого в рядках про сусідній Бишів: у переліках сіл його ради, у нарисі про бишівські колгоспи, у бишівських книгах ЗАГС[17][4][2].
Хутір лежить уздовж річки Лупи[3]. До Бишева від нього, за списком 1926 року, 5 верст[13].
Назва
У джерелах дві форми, і різняться вони однією літерою. Список 1900 року пише Лупское[11]. Списки 1924 і 1926 років пишуть Лубське[12][13], а в записах бишівського ЗАГСу 1924 і 1925 років рукопис читається як Лубске: «село Бишево х. Лубске» і «хутор Лубске при с Бишеві», хоча покажчик актів ЗАГС ДАКО подає назву в записі 1925 року як Лубське[1][2].
Нариси 2006 року тримають обидві. Нарис про хутір має заголовок «Лубське», а починається словами «Хутір Лупське розташований вздовж річки Лупи»[3]. У переліку бишівських колгоспів, у складі сільради і в таблиці населення 2000 року ця книжка теж пише «Лупське»[4][7][8]. Там само Лубське стоїть серед ойконімів прикметникової форми середнього роду, поруч із Вільним[6]. Довідник «Історія міст і сіл» 1971 року й адміністративний довідник 1987 року пишуть «Лубське»[17][20]. А монографія М. Кучери про Змієві вали, що вийшла того самого 1987 року, пише «Лупское». Так підписано № 21 на карті валів, між Сосновкою і Черногородкою, поруч із Бишевом. Так названо й село, через городи якого вал іде «до восточного края пруда в долине р. Лупа»[16]. Ця сама форма стоїть у монографії й там, де йдеться про знахідки «в валу у с. Лупское на левом берегу Ирпеня»[16].
Кому належало
Є. Букет пише, що Лубське «вперше позначений як хутір без назви на карті Шуберта 1868 року»[9][10], і посилається на лист 22-08 трьохверстової карти Київської губернії[9].
Список 1900 року записує його вже з назвою: селянський хутір Бишівської волості Київського повіту[11]. Список поселень 1924 року, наскільки читається газетний друк таблиці, записує Лубське «при м. Бишеві» урочищем, а в графах дворів і населення замість чисел надруковано «Зачислено до м. Бишева»[12]. Відстань до сільради й до райцентру там та сама, що й двома роками пізніше, 5 верст. 1926 року в рядку хутора знову стоять числа: Лубське Бишівської сільради Бишівського району, 21 господарство[13].
Далі хутір тримається при Бишеві. Колгосп 1930 року нарис рахує серед бишівських[4]. 1971 року Бишівській сільраді підпорядковані Горобіївка, Лубське й Ферма[17]. 1987 року Лубське значиться вже як село, № 641 Бишівської сільської Ради Макарівського району[20]. Нариси 2006 року подають той самий склад ради, лише з іншою літерою: Горобіївка, Лупське, Ферма[7]. Довідник місць FamilySearch теж називає Лубське хутором до 1959 року, а селом після, і для 1922-1932 років окремого запису про нього не має[21].
Скільки людей
| Рік | Людей | Що саме порахували |
|---|---|---|
| 1900 | 17 | жителі в 4 дворах, 10 чоловіків і 7 жінок[11] |
| 1923 | 71 | «проживало 71 чоловік», за нарисом[3] |
| 1926 | 99 | душі обох статей у 21 господарстві[13] |
| 2000 | 71 | жителі на 15 грудня, 79 житлових будинків і 79 господарств[8] |
Чотири числа лічать різне. 1900 року це жителі обох статей, і список окремо дає чоловіків і жінок[11]. 1923 року це «чоловік» у нарисі 2006 року, одним реченням, без назви документа, з якого число взято[3]. 1926 року це душі обох родів у господарствах[13]. 2000 року це жителі на 15 грудня в таблиці всього району, де хутір записано «с. Лупське» при Бишівській раді[8]. На 1924 рік окремого числа немає, у таблиці там «Зачислено до м. Бишева»[12].
Число 71 у Нарисах стоїть двічі: у нарисі про хутір для 1923 року і в таблиці для 15 грудня 2000 року[3][8]. В обох місцях воно надруковане саме так, і чому для 1923 і для 2000 року книжка дає однакове число жителів, вона не пояснює.
XX століття
Нарис про Лубське в Нарисах 2006 року не називає жодного мешканця[3]. Людей хутора видно з інших паперів. За покажчиком актів ЗАГС ДАКО хутір у бишівських книгах народжень трапляється двічі, і обидва рази це Правдиві. 26 серпня 1924 року актом № 144 записано доньку Марію. 1925-го записано доньку Олену, що народилася 14 січня. Батьки в них різні, а по батькові батьків у рукописі читається нечітко[1][2].
На кінець 1930 року в Бишеві було пʼять колгоспів: «Радянське поле», імені Косіора, імені Якіра, імені Воровського «та на хуторі Лупське»[4][14]. При лупському колгоспі в дужках названо В. П. Обухівського. Слово «голова» обидві книжки ставлять лише при першому колгоспі переліку, тож посади його тут не названо[4][14].
У мартирологу Національної книги памʼяті жертв Голодомору по Київській області є Лубска Маруся Прокопівна, одноосібниця, що померла 9 жовтня 1933 року, але записана вона в мартирологу села Корніївки Баришівського району[15].
Про 1950-ті нарис про Лубське каже одне речення: «У 50-ті роки колгосп ім. Молотова»[3]. Чи був цей колгосп саме в Лубському, чи хутір лише входив до нього, з речення не видно. Нарис про Бишів у тій самій книжці пише, що у вересні 1959 року колгоспи імені Молотова, імені Воровського й імені ВКП(б) обʼєдналися в одну сільгоспартіль імені Ілліча[19].
Про війну в Нарисах теж одне речення, і воно з нарису про Ферму. У лісах довкола Лупського та Ферми базувалися партизани 4-го батальйону Київського зʼєднання, що нападали на ворожі гарнізони, переховували зброю і людей від німецької каторги[5]. Дат у цьому реченні немає. Нарис про Бишів в «Історії міст і сіл» 1971 року пише, що 16 червня 1943 року Бишівський партизанський загін увійшов до складу 4-го батальйону, «який очолювали Т. Я. Коротюк та І. О. Осипенко»[18]. Про цей загін і його командирів більше на сторінці про війну в Мостищі.
Що збереглося
Місце обжите задовго до хутора. Нарис 2006 року пише, що за Русі на лівому березі Лупи було селище. У його південній частині, на високому пагорбі неподалік Ірпеня, стояло давньоруське городище прямокутної форми з валом і ровом[3]. Там знаходять залишки кераміки середньовічної епохи. На підвищенні, пише нарис, досьогодні зберігся курган. Про городище, вал і розкопки є окрема сторінка: Змієв вал і городище біля Лубського.
Для пошуку. Людей хутора варто шукати в бишівських книгах і під обома назвами, Лубське й Лупське. У покажчику актів ЗАГС ДАКО з місцем «Лубске» і «Лубське» є по одному запису, обидва про народження, у бишівських книгах народжень 1924 і 1925 років (ДАКО, ф. Р-5634, оп. 1)[1][2]. Довідник місць FamilySearch веде хутір під назвою Lubskoye, окремими записами за періодами, із записом 11913334 для 1932-1959 років при Бишеві[21].