Кулаковський Віталій Михайлович
1924 - 1990, історик, письменник, директор Лишнянської середньої школи, завідувач редакції «Історії міст і сіл УРСР»
Народився 29 січня 1924 року в Мостищі.[2] Тут 1938 року закінчив Мостищенську семирічну школу, а середню освіту здобував у Ясногородці - десятий клас припав на 1941 рік.[1]
У червні 1942 року його вивезли на примусові роботи - спершу на вугільні шахти в Бельгії, де він пробув до жовтня 1944-го, а тоді на ливарний завод у Західній Німеччині.[2] Утік 5 березня 1945 року. Газетний нарис 2017 року ставить ці дві країни у зворотному порядку, і котрий із них правильний, ми не знаємо.[1]
Демобілізувавшись 1947 року, вступив на заочне відділення історичного факультету Київського педагогічного інституту й закінчив його 1949-го.[2] З 1958 року десять років був директором Лишнянської середньої школи,[1] а з 1968 завідував редакцією «Історії міст і сіл Української РСР».[2] Писав історичні повісті й романи; належав до Спілки письменників СРСР. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 лютого 1975 року йому присвоїли звання заслуженого працівника культури УРСР.[1][2]
Помер 21 грудня 1990 року, похований у рідному Мостищі.[1]
Кандидат чи доктор
Київський том «Історії міст і сіл Української РСР» 1971 року відводить йому один рядок у нарисі про Мостище: уродженець села, кандидат історичних наук.[5] Редакцією цього видання Кулаковський завідував сам,[2] а нариси про населені пункти Київщини, зокрема Макарівського району, готував особисто.[1] Чи вийшов із-під його руки й цей рядок про власне село, у джерелах не сказано. Так само, як том 1971 року, пише й біографічний нарис у макарівських «Нарисах» 2006 року: кандидатську дисертацію він захистив 1967 року.[2]
«Доктором історичних наук» та сама книжка 2006 року називає його двічі: у нарисі про Мостище[3] і в оглядовому нарисі про район, серед відомих земляків.[4] Газетний нарис 2017 року слова «доктор» не вживає жодного разу,[1] і дати докторського захисту не називає жодне з цих джерел. Або звання прийшло пізніше й лишилося тільки в титулі, або це описка, яка розійшлася книжкою двічі. Ми між цими двома версіями не вибирали: на сторінці стоять обидві, як їх подають джерела.