Загибель Федори Букетової

Кілька озброєних грабіжників напали вночі на хату селянина Букета Гната. Щоб пролізти всередину, вони продерли стріху, вперлися в сіни, засвітили й рушили до комори, де спали господар і його дружина. При світлі господар одразу впізнав двох: своїх знайомих, жителів того самого села - Шафрика Адольфа і Цирулю Карпа. Далі вогонь загасили, нападники стріляли з обрізів, і першим пострілом було вбито Федору Букетову. Не взявши нічого, вони зникли.^[1]

Про вбивство дружини Букет Гнат негайно повідомив сільраду, і сільрада тієї ж ночі затримала Шафрика Адольфа й привела його до райміліції. Наступного дня до райміліції прийшов сам Цируля Карпо й попросив, щоб його сховали: він боявся самосуду. На третій день так само сам прийшов третій, Кухарчук, і заявив, що теж боїться самосуду. Замітка закінчується словами «Усіх заарештовано».^[1]

Що діялося в селі того самого року

Замітка подає цю ніч як звичайний розбій. Хроніка села за той самий рік каже про інше.

З 1923 року сільраду очолював Назар Панасович Новохатній, і за нього, як пише хроніка, тих, хто мав дві корови або одного доброго коня, називали куркулями й забирали в них усе. Хто опирався, того мазали смолою, посипали пірʼям і замикали в сільраді, глузуючи доти, доки не погодиться віддати майно.^[3] А 1925 року доведені до відчаю люди підпалили хату Новохатнього й убили першого комсомольця села Івана Лобаня.

Отже того самого року в Грузькому відомі дві насильницькі смерті: жінки, застреленої вночі в коморі, і першого комсомольця села, якого, за хронікою, вбили доведені до відчаю люди.^[1][3] Чи повʼязані ці дві смерті між собою, жодне джерело не каже - газета про друге не знає, хроніка про перше мовчить.

Це газетна замітка в рубриці «Пригоди та злочини», а не вирок, і про суд над трьома названими людьми в ній нічого немає.^[1] У районній алфавітній книзі смертей під заголовком «1925 рік» записано «Букет Федора Купріянівна» з Грузького; дати, віку й причини смерті книга не подає.^[2] Документів, які напевно стосуються Шафрика, Цирулі й Кухарчука, у доступних джерелах поки немає. Немає в замітці й дати самого нападу, є лише дата номера газети - 12 липня 1925 року.^[1]