Загибель Федори Букетової

Кілька озброєних грабіжників напали вночі на хату селянина Букета Гната. Щоб пролізти всередину, вони продерли стріху, вперлися в сіни, засвітили й рушили до комори, де спали господар і його дружина. При світлі господар одразу впізнав двох: своїх знайомих, жителів того самого села - Шафрика Адольфа і Цирулю Карпа. Далі вогонь загасили, нападники стріляли з обрізів, і першим пострілом було вбито Федору Букетову. Не взявши нічого, вони зникли.^[1]

Про вбивство дружини Букет Гнат негайно повідомив сільраду, і сільрада тієї ж ночі затримала Шафрика Адольфа й привела його до райміліції. Наступного дня до райміліції прийшов сам Цируля Карпо й попросив, щоб його сховали: він боявся самосуду. На третій день так само сам прийшов третій, Кухарчук, і заявив, що теж боїться самосуду. Замітка закінчується словами «Усіх заарештовано».^[1]

Що діялося в селі того самого року

Замітка подає цю ніч як звичайний розбій. Хроніка села за той самий рік каже про інше.

З 1923 року сільраду очолював Назар Панасович Новохатній, і за нього, як пише хроніка, тих, хто мав дві корови або одного доброго коня, називали куркулями й забирали в них усе. Хто опирався, того мазали смолою, посипали пірʼям і замикали в сільраді, глузуючи доти, доки не погодиться віддати майно.^[2] А 1925 року доведені до відчаю люди підпалили хату Новохатнього й убили першого комсомольця села Івана Лобаня.

Отже того самого року в Грузькому загинули двоє: жінка від пострілу серед ночі в комору й молодий чоловік, убитий у відповідь на розкуркулення. Чи повʼязані ці дві смерті між собою, жодне джерело не каже - газета про друге не знає, хроніка про перше мовчить.

Це судова хроніка, а не вирок, і чим скінчився суд над трьома названими людьми, газета не пише. Другого джерела на ці імена в нас немає. Немає в замітці й дати самого нападу - 1925 рік тут узято з номера газети від 12 липня.