Місток

Репресії у Фасівочці: пʼять імен, 1921-1938

Пʼятеро людей, які народилися або жили у Фасівочці, стоять у макарівському розділі «Реабілітованих історією»[1]. Двоє з них розстріляні, третього засуджено до розстрілу, але даних про виконання вироку в його справі немає.

Найраніший вирок макарівського розділу

Лаврентій Якович Мазепа, 1893 року народження, контролер сірникової фабрики «Україна», засуджений до розстрілу постановою Колегії секретно-оперативного відділу Київської Губернської Надзвичайної комісії 13 січня 1921 року[1]. Даних про виконання вироку у справі немає.

Це найраніший вирок в усьому макарівському розділі книги[1]. Про цей вирок розказано окремо.

Реабілітували Мазепу 1994 року, через сімдесят три роки.

Сірникова фабрика

Запис про Мазепу називає його посаду, контролер сірникової фабрики «Україна», але де стояла фабрика, не каже[1]. Троє інших у переліку колгоспники, а Безугленко, що жив у Києві, - візник артілі «Перевізкоп»[1].

1937-1938: двоє прийшлих і один свій

Андрій Михайлович Чехановський, 1899 року народження, колгоспник, уродженець самої Фасівочки, - розстріл за вироком трійки 1 грудня 1937 року, виконано 14 грудня[1]. Реабілітований 1987 року, раніше за всіх у переліку.

Двоє інших народилися далеко:

Щурик - єдиний у переліку, кому місцем народження записано цілу країну, без села.

Висланий візник

Харлампій Васильович Безугленко, 1893 року народження, уродженець Фасівочки, жив у Києві й візникував в артілі «Перевізкоп». Особлива Нарада при Колегії ДПУ УСРР, 26 травня 1934 року, виселення на три роки за межі України[1].

Чого книга не каже

Чому цих пʼятьох судили, книга не каже. Поля для статті звинувачення в її формулярі немає взагалі, номерів архівно-слідчих справ теж[1]. Відповідь лишилася в самих справах.

Правка до тексту

Лист піде на адресу правок разом із цитатою й посиланням на цю сторінку.

Докладніше про правки

Дякуємо