Вирок губЧК контролерові сірникової фабрики

13 січня 1921 року Колегія секретно-оперативного відділу Київської губернської надзвичайної комісії засудила до розстрілу Лаврентія Яковича Мазепу, 1893 року народження, уродженця й жителя Фасівочки, українця, малописьменного. У довіднику він записаний контролером сірникової фабрики «Україна»^[2].

Далі в статті стоїть фраза, якої немає в жодного іншого жителя цього села: «Даних про виконання вироку у справі немає»^[2]. Що сталося з Мазепою після 13 січня 1921 року, довідник не каже. Реабілітували його аж 1994 року, тобто на пʼять і на сім років пізніше за всіх інших, кого це видання повʼязує з Фасівочкою.

Одна дата в макарівському розділі

У довіднику при кожному вироку стоїть його дата, тож видно, скільки людей проходить під однією датою^[2]. У макарівському розділі тому, від сторінки 512 до 557, 13 січня 1921 року трапляється рівно один раз. Решта дат, під якими проходять жителі Фасівочки, збирають від трьох до девʼятнадцяти людей.

Але в томі ця дата не одинока: у рокитнянському розділі під тим самим 13 січня 1921 року Київська губернська надзвичайна комісія засудила двох селян-одноосібників із Насташки, Демида Антоновича Ткаченка до розстрілу, і даних про виконання його вироку в справі теж немає, та Климентія Авксентійовича Трохимця до пʼяти років позбавлення волі^[3]. Чи розглядали їхні справи разом зі справою Мазепи, довідник не каже.

1921 рік це ще губернська надзвичайна комісія. Решту записів довідника, повʼязаних із Фасівочкою, датовано 1934-1938 роками, і цей вирок старший за найраніший із них на тринадцять років^[2].

Чого джерело не каже

Ні номера архівно-слідчої справи, ні статті звинувачення, ні того, за що саме контролера сірникової фабрики засудили до розстрілу. Формуляр довідника таких полів не має. Не каже воно й того, де саме була ця фабрика^[2]. Сірникова фабрика з такою самою назвою, «Україна», була в сусідній Фасовій: у грудні 1923 року вона пропрацювала три дні й закрилася^[1]. Чи про неї йдеться в записі Мазепи, довідник не каже^[2].