Вирок губЧК контролерові сірникової фабрики

13 січня 1921 року Колегія секретно-оперативного відділу Київської губернської надзвичайної комісії засудила до розстрілу Лаврентія Яковича Мазепу, 1893 року народження, уродженця й жителя Фасівочки, українця, малописьменного. У довіднику він записаний контролером сірникової фабрики «Україна»^[1].

Далі в статті стоїть фраза, якої немає в жодного іншого жителя цього села: «Даних про виконання вироку у справі немає»^[1]. Що сталося з Мазепою після 13 січня 1921 року, довідник не каже. Реабілітували його аж 1994 року, тобто на пʼять і на сім років пізніше за всіх інших, кого це видання повʼязує з Фасівочкою^[1].

Чому ця дата стоїть окремо

Вироки того часу здебільшого виносили сеансами, і в довіднику це видно по тому, скільки людей проходить під однією датою. У макарівському розділі тому, від сторінки 512 до 557, 13 січня 1921 року трапляється рівно один раз^[1]. Решта дат, під якими проходять жителі Фасівочки, збирають від трьох до вісімнадцяти людей одразу^[1].

Тобто це не операція й не сеанс, а окрема справа однієї людини.

Інша й доба. 1921 рік це надзвичайні комісії, а не НКВС: решта репресій, повʼязаних із Фасівочкою, починається з 1934 року й іде до 1938-го, а цей вирок старший за них на тринадцять років^[1].

Чого джерело не каже

Ні номера архівно-слідчої справи, ні статті звинувачення, ні того, за що саме контролера сірникової фабрики засудили до розстрілу. Формуляр довідника таких полів не має. Не каже воно й того, де саме була ця фабрика: людина мешкала в селі, а працювала на виробництві, і чи їздила вона до Києва щодня, з запису не видно.