Селяни викуповують наділи в поміщика Боярського
Скасування кріпацтва 1861 року не зробило селян власниками землі. Вони діставали наділ у користування й мусили його викупити - державна казна платила поміщикові одразу, а селянська громада лишалася з боргом, який виплачувала сорок девʼять років. Саме цим і є справа, заведена у Фасовій 1864 року.[1]
Викуповували не в абстрактного пана. Того ж 1864 року в селі значилося пʼятеро власників: Іполит Боярський з 1688 десятинами, Антон Іванович з 779, Михайло з 741, Вікентій з 739 і спадкоємці Гутковські з 766.[4] Тобто громада мала домовлятися з родиною, яка сама щойно поділила маєток між пʼятьма братами.
Наступного року землемір відмежував викупні ділянки від панських і склав на них плани.[3] Ця межа й лишилася в документах: не абзац із книги, а креслення з номерами ділянок.
Справа тягнулася двадцять два роки. 1886 року в тому самому фонді заводять другу - про викуп уже польових наділів у того самого Боярського.[2] Тобто спершу селяни викупили садибну землю, а орні поля лишалися панськими ще два десятиліття.
Обидві справи оцифровані повністю: 61 і 60 аркушів. У них мають бути імена
- викупні акти складалися подвірно, з переліком господарів. Посторінково їх ще не опрацьовано, і це найближчий шлях до поіменного складу села XIX століття.