Картка каже Миколаївська, а Похилевич - Різдва Богородиці
Оцифрована метрична книга 1856 року підписана Ясногородкою Київського повіту й виглядає єдиним дореволюційним церковним записом усієї околиці. Тільки церква в ній не та, яку знає Похилевич.
На FamilySearch лежить оцифрована метрична книга 1856 року, підписана «Orthodox Church records for the Nikolaevskaia Church in Iasnogorodka, Kiev, Kiev». Похилевич знає в Ясногородці на Макарівщині церкву Різдва Богородиці. Котра з двох посвят стоїть над цією книгою, з підпису не видно.
Чому книга виглядає своєю
Довідник місць того самого порталу знає Ясногородку «near Lishnia», а Лишня - сусіднє з Новосілками село. За цими двома підписами плівка виглядає парафією за кілька кілометрів від Новосілок і єдиним дореволюційним церковним записом усієї околиці.
Повіт тут не рятує. Обидві Ясногородки лежали в Київському повіті Київської губернії, називалися однаково, і в обох були православна церква й цвинтар із братською могилою. Довідник місць ставить їх під одним ідентифікатором повіту - тобто цієї пари він не розрізняє.
Де збиває опис
Заголовок справи в описі перелічує церкви одну за одною, і назва «Ясногородка» стоїть у ньому без позначки, котра це з двох.
Один підпис священника все й вирішує
Опис фонду духовної консисторії каже про ту саму справу так: «Метричні книги церков св. Миколая с. Ясногородка; Різдва Пресвятої Богородиці с. Глібівка Київського пов.»[3] Глібівка - село над Дніпром, за сорок із гаком верст на північ від макарівської Ясногородки.
Сама плівка каже те саме. На титульному аркуші стоїть: «МЕТРИЧЕСКАЯ КНИГА, данная изъ Кіевской Духовной Консисторіи Кіевскаго Уѣзда Села Ясногородки въ Николаевскую Церковь … на 1856 годъ»[1]. Через два аркуші, у частині про шлюби, вінчані - з Козаровичів і Глібівки, а священник Филипп Пашинський підписується тут «наблюдающій», тоді як у глібівській частині тієї самої книги він «приходскій»[1]. Отже він був парафіяльним у Глібівці й лише наглядав за сусідньою Ясногородкою.
Макарівська Ясногородка була містечком, а не селом, і в 1903 році мала власного приходського священника - Автонома Самойловича[2]. Похилевич 1887 року взагалі розводить ці два поселення сам: наддніпрянську він зве Ясногоркою й додає, що «під останнім імʼям відоме інше містечко в західній частині Київського повіту»[4].
Ключ, який працює по всьому фонду
Опис метричних книг ЦДІАК пише посвяту при кожній церкві, і саме вона розводить двох тезок без винятку:
| Під Макаровом | Над Дніпром |
|---|---|
| «Різдва Пресвятої Богородиці м-ка Ясногородка» | «св. Миколая с. Ясногородка» |
| у книзі поруч Шибене, Грузьке, Пашківка, Новосілки, Бишів, Козичанка, Рубежівка | у книзі поруч Демидів, Литвинівка, Козаровичі, Лютіж, Глібівка, Димер, Катюжанка, Старі Петрівці |
Метричних книг макарівської парафії в описі 1078 сім: справи 1827 (за 1880 рік), 1847 (1881), 1936 (1883), 2018 (1887, тільки макарівське містечко), 2089 (1891), 1682 (1902) і 205 (1903)[3]. Решта двох десятків справ, у заголовку яких стоїть «Ясногородка», описує наддніпрянське село.
Річка, номер памʼятки і район
Річка. Словник гідронімів дає макарівській Ясногородці Трубище, ліву притоку Ірпеня, з гирлом у Новосілках, а трьом іншим згадкам того самого імені - Будчу, Міхову й Сельницю, тобто прямі притоки Дніпра[5].
Охоронний номер памʼятки. Другий сегмент у ньому це індекс району за класифікатором: 32-227 - Макарівський, 32-218 - Вишгородський[6]. Чотири братські могили на Wikimedia Commons, підписані «Ясногородка» й пронумеровані 32-218, належать чужому селу, і з них не можна брати жодного імені.
Назва району в документах до 1973 року. Реєстр памʼятників 1970-х називає Ясногородку шість разів, і половина цих рядків чужа. Дві позиції підписані «Києво-Святошинського району» й стоять серед Лісників, Ходосівки, Шпитьків і Горбанів; чотири - «Макарівського», і це вже макарівська Ясногородка: могила жителів села, закатованих 1941 року, братська могила воїнів 1943 року, памʼятник тим самим воїнам і бюст Леніну[7]. Третього села тут немає: Вишгородський район створено аж 1973 року, і до того чужа Ясногородка числилася саме за Києво-Святошинським.
Чого не встановлено
Найраніша справа макарівської Ясногородки в описі 1078 - за 1880 рік, і що велося в парафії до того, цей опис не показує; плівка 1856 року, єдина на всю околицю, належить наддніпрянській церкві й про макарівське містечко не каже нічого. Справа, у заголовку якої при назві «Ясногородка» не стоїть посвята церкви, лишається без відповіді, котрому з двох поселень вона належить.