Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Скарлатина в січні, і вісімдесят народжених за рік
4 січня 1903 року в Ясногородці померли двоє дітей: семимісячний Іосифъ, син Аверкія Караневського, і шестирічна Вѣра, дочка Тихона Нечитайла; обох поховали 6 січня. Причина в обох записах одна - «Отъ скарлатины». Далі того місяця вона стоїть у кожному записі поспіль: 15 січня померла Анна, чотирьох років, рідна сестра Вѣри; 18 січня - тримісячний Григорій Санченко; 22 січня - однорічна Евдокія, дочка Іоанна Панченка; 23 січня - дворічний Стефанъ Матвієнко з Богушівки; 25 січня - трирічна Пелагія, дочка Ѳеодора Кононенка, а через чотири дні її однорічний брат Филиппъ[1]. Хресні імена подано так, як їх написав причт.
Вісім січневих смертей, усі від трьох місяців до шести років, усі від скарлатини[1]. Дві родини втратили по двоє дітей за місяць. У лютому хвороба взяла ще двох однорічних, а разом із ними в перші дні місяця померли 52-річний Іоаннъ Карпенко від раку і 38-річний Трофименко від сухот.
Що ще в цій книзі є
Ясногородська парафія 1903 року має власного священника: записи веде приходський священник Автоном Самойлович, поруч підписується псаломщик Іаков Чекавський[1]. У лютому Чекавський записує в цю саму книгу власного сина Александра - причт тут не тільки службовці, а й парафіяни.
За рік у парафії народилося 80 дітей: 47 хлопчиків і 33 дівчинки. Шлюбів було чотирнадцять, а осіб, що взяли шлюб, - двадцять вісім[1]. Обидва числа стоять у книзі власними річними підсумками. Річної відомості про смерті книга не має взагалі, і частина третя уривається на підсумку за вересень: нижче на тій самій сторінці лишаються порожні розлініяні рядки. За девʼять місяців у ній 17 чоловіків і 10 жінок, разом 27 померлих - і це нижня межа року, а не рік.
Із вісімдесяти записів про народження сімдесят два стосуються родин Ясногородки й Богушівки, а з двадцяти восьми осіб, що взяли шлюб, звідси двадцять; разом із 21 записом про смерть, де стоїть імʼя, це 113 імен[1]. Решта записів про народження й шлюби в ясногородській секції - про мешканців інших сіл: Новосілок, Личанки, Дзвонкового, Мостища, Мотижина, Копилова, Кожухівки й Некрашів.
Богушівка, стани й прізвища
Богушівка шукається тут. Присілок не мав власної книги: його люди записані в ясногородську, і на сусідніх аркушах вона пише то «деревни Богушовка», то «Богуновки»[1].
Стани в книзі два, і плутати їх не варто. Поруч стоять «мѣстечка Ясногородки крестьянинъ» і «мѣщанинъ Ясногородскаго мѣщанскаго общества»[1] - слід того, що Ясногородка була містечком з окремим міщанським товариством. Крім них, у записах проходять солдати з селян, дільничний фельдшер і міщанин слонімського товариства Гродненської губернії, який жив тут і хрестив сина.
Прізвища, які повторюються в книзі з аркуша на аркуш: Перепеченко, Санченко, Панченко, Романенко, Войтенко, Трофименко, Драник, Слюсаренко, Коваленко[1]. До ясногородської церкви носили хрестити дітей також із Дзвонкового, Мотижина, Новосілок, Мостища й Некрашів, а серед хресних батьків трапляються люди з Воробʼївки.
А одного аркуша в книзі бракує фізично. На одному розвороті ліворуч стоїть кінець лютого, а праворуч уже інший аркуш[1]. Через це шість записів травня, червня й липня лишилися без імен і без віку: вціліла сама графа причини смерті. Серед тих причин «отъ солнечнаго удара» в червні й «отъ старости лѣтъ» у липні.
Як ми це зʼясували: Картка каже Миколаївська, а Похилевич - Різдва Богородиці