Скарлатина в січні, і вісімдесят народжених за рік

4 січня 1903 року в Ясногородці померли двоє дітей: семимісячний Іосифъ, син Аверкія Караневського, і шестирічна Вѣра, дочка Тихона Нечитайла; обох поховали 6 січня. Причина в обох записах одна - «Отъ скарлатины». Далі того місяця вона стоїть у кожному записі поспіль: 15 січня померла Анна, чотирьох років, рідна сестра Вѣри; 18 січня - тримісячний Григорій Санченко; 22 січня - однорічна Евдокія Панченкова; 23 січня - дворічний Стефанъ Матвієнко з Богушівки; 25 січня - трирічна Пелагія, дочка Ѳеодора Кононенка, а через чотири дні її однорічний брат Филиппъ^[1]. Імена подано так, як їх написав причт.

Вісім січневих смертей, усі від трьох місяців до шести років, усі від скарлатини^[1]. Дві родини втратили по двоє дітей за місяць. У лютому хвороба взяла ще двох однорічних, а разом із ними в перші дні місяця померли 52-річний Іоаннъ Карпенко від раку і 38-річний Трофименко від сухот.

Що ще в цій книзі є

Ясногородська парафія 1903 року має власного священника: записи веде приходський священник Автоном Самойлович, поруч підписується псаломщик Іаков Чекавський^[1]. У лютому Чекавський записує в цю саму книгу власного сина Александра - причт тут не тільки службовці, а й парафіяни.

За рік у парафії народилося 80 дітей: 47 хлопчиків і 33 дівчинки. Шлюбів було чотирнадцять, а осіб, що взяли шлюб, - двадцять вісім^[1]. Обидва числа стоять у книзі власними річними підсумками, підписаними причтом. Річної відомості про смерті книга не має взагалі, і частина третя уривається на підсумку за вересень: нижче на тій самій сторінці лишаються порожні розлініяні рядки. За девʼять місяців у ній 17 чоловіків і 10 жінок, разом 27 померлих - і це нижня межа року, а не рік.

Із самої книги ми виписали 113 рядків: 72 записи про народження, двадцять рядків із іменами тих, хто брав шлюб, і 21 запис про смерть^[1]. Числа не сходяться з підсумками книги навмисно: у ясногородській секції записані не самі ясногородці, і рядки мешканців інших сіл парафії - Новосілок, Личанки, Дзвонкового, Мостища, Мотижина, Копилова, Кожухівки й Некрашів - лежать окремо, за своїми селами. Тому з вісімдесяти народжень тут сімдесят два, а з двадцяти восьми, хто вінчався, двадцять.

Дві речі, важливі для пошуку

Богушівка шукається тут. Присілок не мав власної книги: його люди записані в ясногородську, і на сусідніх аркушах вона пише то «деревни Богушовка», то «Богуновки»^[1]. Той, хто шукає богушівських предків за назвою свого села, у покажчиках їх не знайде.

Стани в книзі два, і плутати їх не варто. Поруч стоять «селянинъ мѣстечка Ясногородки» і «мѣщанинъ Ясногородскаго мѣщанскаго общества»^[1] - слід того, що Ясногородка була містечком з окремим міщанським товариством. Крім них, у записах проходять солдати з селян, дільничний фельдшер і міщанин слонімського товариства Гродненської губернії, який жив тут і хрестив сина.

Прізвища, які повторюються в книзі з аркуша на аркуш: Перепеченко, Санченко, Панченко, Романенко, Войтенко, Трофименко, Драник, Слюсаренко, Коваленко^[1]. До ясногородської церкви носили хрестити дітей також із Дзвонкової, Мотижина, Новосілок і Воробʼївки - це і є коло парафії.

А одного аркуша в книзі бракує фізично. Розворот метричної книги це одна таблиця на дві сторінки, і місячний підсумок пишеться через корінець наскрізь: січневий читається «мужеска пола четыре № 4, жен-» ліворуч і «-ска пола четыре № 4, обоего пола восемь № 8» праворуч. На одному розвороті ця склейка не сходиться: ліворуч кінець лютого, праворуч уже інший аркуш^[1]. Через це шість записів травня, червня й липня лишилися без імен і без віку: вціліла сама графа причини смерті. Серед тих причин «отъ солнечнаго удара» в червні й «отъ старости лѣтъ» у липні.

Як ми це зʼясували: Два села з однією назвою розрізняє імʼя церкви