Ольга Токар
1922 - 1944, медсестра, розвідниця
Ольга Токар народилася 1922 року в селянській родині Івана Токаря, закінчила сім класів, а 1941-го - Київське медичне училище.[1] Уже в липні того самого сорок першого пішла на фронт добровільно.
Чотири міста, і жодного року при них
Поранених вона рятувала під Сталінградом, Курськом, Харковом і Полтавою.[1] Чотири міста стоять у нарисі поспіль, без жодної дати при них, тож ні порядку, ні того, скільки це тривало, з книжки не видно. Командування, пише нарис, високо цінило безстрашну медсестру. Влітку 1943 року Олю перевели в десантну групу розвідників.
29 березня 1944 року, Карпати
Того дня групу розвідників, у якій була Оля, закинули для стратегічної операції в засніжені Карпати.[1] Там розвідників схопили вороги. Ольга Токар загинула у квітні 1944 року; останки її поховано в селі Космач на Івано-Франківщині.
Як саме вона загинула, нарис не каже. У ньому стоять поруч два речення - групу схопили, і вона загинула, - а між ними лишається від кількох днів до місяця, про які немає нічого.
Три сліди в селі
Своєю її називає сам нарис: «наша юна землячка».[1] Одна з вулиць Завалівки носить імʼя Ольги Токар - названа, як пояснює та сама книжка, на честь героїні війни. Третій слід гранітний: на памʼятнику полеглим односельцям 1941-1945 років її імʼя викарбуване разом з іншими.
Усе, що тут написано, вміщається у два абзаци книжки 2006 року. Вони називають людину і не дають її знайти: ні частини, у якій вона служила, ні нагород, ні дня загибелі. Це знає той, хто в Завалівці памʼятає Токарів.