Шимановський назвав південну частину Фасови Людвинівкою

Людвинівка не постала окремо: її відрізали від Фасови й назвали на честь власника. Похилевич пише про це прямо: на одній із Харлінських був одружений Людвік Шимановський, «увековечивший свое имя, назвавши в 1815 году южную часть села Фасовой Людвиновкою».^[1] Те саме, майже тими самими словами, повторює обласний том «Національної книги памʼяті»^[2] - тобто це радше переказ Похилевича, ніж незалежне свідчення, і рік лишається відомим з одного джерела.

Володів він недовго. 1820 року Шимановський продав усі свої маєтки й за кілька років помер у Франції; Фасову разом із новоназваною частиною купив за 80 тисяч рублів асигнаціями Михайло Боярський.^[1] Назва пережила і власника, і сам маєток.

Відокремлювалася вона повільно. У ревізьких казках 1834 року Фасова й Людвинівка ще стоять двома позиціями однієї справи, 179-ю і 189-ю^[3], а власну сільраду Людвинівка отримала аж 1986 року.^[2]