Троє під хатою: остання згадка ОУН на Макарівщині
26 квітня 1952 року до хати небелицького господаря Карпа Лузана попросилися троє учасників ОУН. Він не ризикнув їх упустити. Група лишила в селі листівки й пішла в бік Житомирської області.[1]
5 травня її оточили на межі Київської та Житомирської областей і знищили. При обшуку в неї знайшли велику кількість пропагандистських листівок із дереворитами Ніла Хасевича - таких самих, як ті, що лишилися в Небелиці.[1] Після травня 1952 року згадок про перебування оунівців у селах Макарівщини немає.
Про самого господаря - на сторінці Карпа Лузана.
Звідки це відомо
Первинний документ тут один: спецповідомлення керівника управління МДБ Київської області Сараєва, яке зберігається в Галузевому державному архіві СБУ. Газета каже, що причиною мітингу було саме віднайдення цього повідомлення, а хто його знайшов, не називає; захід організували районний Будинок культури й районний історико-краєзнавчий музей, а переказ повідомлення газета надрукувала в травні 2017 року.[1]
Самого повідомлення ми не читали, і його шифру газета не називає. Тому все, що стоїть вище, - дати, число людей, прізвище господаря й доля групи - подано так, як його переказали, і перевірити це можна тільки одним способом: замовити справу в архіві СБУ за описом київського управління МДБ за 1952 рік.
Не плутати. Бідон із такими самими листівками відкопали за кілька років до 2017-го поблизу Ніжиловичів, а не в Небелиці.[1] У Небелиці листівки лишила сама група, і другий набір тих самих листівок знайшли при обшуку в неї; закопаної схованки тут не було.
Що з цього вийшло через 65 років
23 травня 2017 року, у День героїв України, у Небелиці провели мітинг: його організували районний Будинок культури й районний історико-краєзнавчий музей.[1] Один з організаторів, Гнат Козел, розповів там про наміри поставити в селі памʼятний знак трьом оунівцям. Станом на день публікації це були наміри; чи знак зʼявився, ми не знаємо - у відкритих зібраннях знімків села такого обʼєкта немає.
Імен тих трьох, що прийшли до хати, переказ не називає. Хто вони були й куди несли листівки, можна дізнатися з тієї самої справи в архіві СБУ.