Колективізація: від комнезаму до колгоспів

1920 року у Фасовій створили комнезам - комітет незаможних селян, орган, через який влада спиралася на найбіднішу частину громади проти заможнішої. Через вісім років активісти-незаможники заснували ТСОЗ «Червоний незаможник», товариство спільного обробітку землі: реманент і робота спільні, земля ще своя. І вже на його базі 1930 року утворили колгосп імені Тараса Шевченка.^[5]

Хто не вступив. Двоє фасівців, чиї імена відомі, до колгоспу так і не пішли, і обох за це виселили. Особлива нарада при ДПУ УСРР 26 жовтня 1932 року відправила на три роки за межі України Кривенка Дениса Петровича, 1903 року народження, селянина-одноосібника; 3 листопада того ж року - Якименка Андрія Федоровича, 1896 року, теж одноосібника.^[6] Обох реабілітовано 1989 року.

Це сталося за три тижні до того, як уповноважений ЦК КП(б)У приїхав у район і запропонував занести Фасову на «чорну дошку».

Колгосп був не один. Обласна газета показує в селі кілька господарств поруч. У травні 1936 року вона пише, що «правління колгоспів імени Шевченка та імени Косіора, село Фасове, та інші не забезпечили трактористів доброякісними харчами»^[1]; у вересні 1940-го в одній замітці називає «Більшовик» с. Фасова серед передових артілей і ім. Горького с. Фасова серед тих, хто сіє некондиційним зерном^[4]. Обидва рази два господарства стоять поруч у самому тексті, тому назва «колгосп села Фасова» в 1930-х не означає одного двору й одного правління. Головою колгоспу імені Шевченка в липні 1938 року названо тов. Грищенка^[2].

Що сталося далі. Колгосп імені Горького, який «Історія міст і сіл» подає на початок 1970-х центральною садибою села з 2700 гектарами землі, з них 2200 орної^[7], названий у газеті вже 22 травня 1939 року^[3]. Імені Шевченка після липня 1938-го в публікаціях більше не трапляється. Чи перейменували в цьому проміжку той самий колгосп, чи це від початку різні господарства, з газет не видно; перевірити це можна за протоколом загальних зборів або за районною постановою.

Звідки взявся 1963 рік. Вікіпедія датує перейменування колгоспу імені Шевченка на імені Горького 1963 роком^[9], і газета 1939 року цю дату спростовує. Та сама дата стоїть і в друкованому джерелі: районні «Нариси з історії Макарівського району» ставлять під 1963 роком той самий рядок про перейменування^[8]. Це не додає даті ваги - нарис зверстано хронікою за роками й без жодного посилання на документ, - але пояснює, чому вона тримається в довідниках.

Кінець колгоспної історії. Той самий нарис доводить її до наших днів: 1995 року господарство стало КСП «Фасівське», 2000-го його розділили на агрофірму «Славутич» і ПСП «Фоса», а 2003 року в селі відкрили центр племінного кролівництва^[8].