Затонський пропонує занести Фасову на «чорну дошку»

23 листопада 1932 року уповноважений ЦК КП(б)У Володимир Затонський надіслав Станіславу Косіору телеграму з Києва до Харкова^[1]:

Вчера был в Макарове. Пришлось исключить из партии [руководителей] райплана, райзема, райосвиту[ы]. Намечается необходимость занесения на «черную доску» сел Наливайковку, где был сам, и Фасовую, которую обследовал Витковский. Считаю необходимым чистку всей районной организации.^[1]

Що каже сама телеграма. Вона називає село, а не колгосп, і фіксує намір, а не рішення: «намечается необходимость занесения». Фасову обстежував не сам Затонський, а якийсь Вітковський - хто це був, телеграма не пояснює.

Що каже перелік. Той самий том подає окремий список сіл Київщини, які 1932 року за невиконання плану хлібозаготівель заносили на районні та обласну «чорні дошки». По Макарівському району в ньому дві позиції: Наливайківка й Фасова.^[1] Тобто занесення там подано як те, що відбулося.

Ці два свідчення можуть виявитися одним. По району в переліку стоять рівно ті села, які назвав Затонський, а самої постанови про занесення в доступних джерелах поки немає - отже не виключено, що укладачі переліку спиралися на цю ж телеграму.

Через місяць районна газета друкує таблицю «Села, які саботують хлібозаготівлі, зривають завершення в районі річного пляну». Фасова стоїть у ній із 59 відсотками плану - другий найгірший показник серед восьми сіл таблиці після Наливайківки з її сорока.^[3]

Через усю ширину першої сторінки того номера, за 28 грудня 1932 року, йде аншлаг про Наливайківку, Фасову, Людвинівку, Мотижин, В. Карашин і Макарів: села, «де саботують хлібозаготівлі, не мають права одержувати промкрам від пролетарської держави».^[3] На тій самій сторінці надруковано постанову РНК УСРР і ЦК КП(б)У від 15 грудня 1932 року за підписами голови РНК УСРР Власа Чубаря й секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора. Два села, які Затонський назвав у листопаді, у грудні стоять двома найгіршими рядками таблиці; чи випливає одне з одного, документи не кажуть.

Вікіпедія додає до цього те, чого немає в жодному з двох документів: що на «чорну дошку» занесли колгосп імені Тараса Шевченка^[4]. І телеграма, і перелік говорять про село.