Арешт роблять у районі, якого в цілому томі немає
· Пашківка
У третій книзі стоїть речення, де арешт робить райвідділ одного району, а село в ньому ж приписане до іншого. Назви того першого району в томі немає більше ніде.
У третій книзі репресованих є речення, у якому район названо двічі й щоразу інакше:[3]
19.01.1938 р. співробітники Бишівського РВ НКВС заарештували голову колгоспу ім. 2-ї пʼятирічки с. Вітрівки Макарівського р-ну Цурпаленка Данила Тимофійовича
Арешт робить районний відділ одного району. Село в тому самому рядку приписане до другого. Дата одна, документ один, і ніде в книзі не сказано, котрий із двох районів той, у якому село стояло в січні 1938 року.
Куди ведуть описи
Село книга називає макарівським,[2] тому справи по ньому природно шукати в макарівському блоці описів. Саме за ті роки, коли арештів було найбільше, їх там немає.
Пояснень напрошується два. Справи не збереглися. Або їх ще не описали. Обидва хибні.
Третій документ проти другого
Довідник адміністративного поділу за станом на 1946 рік подає село бишівським.[1] У Бишівському районі воно лежало з 1923 до 1959 року, далі кілька років у Макарівському, з 1962 до 1966 - у Фастівському, і аж тоді знову в Макарівському.
Тобто на час арештів 1930-х це бишівське село. Том, укладений у 1990-2000-х, однаково зве його макарівським, і чому - у ньому не сказано. Прямої заяви укладачів про те, за яким принципом подано район, у книзі немає: слів «адміністративно-територіальний», «станом на», «поділу» в передмові немає жодного разу.
Район, приписаний до села
Далі видно дві речі, і обидві в самому томі.
Перша. Слова «Бишівського району» немає в томі жодного разу - при тому, що район існував тридцять шість років і охоплював десятки сіл, звідки в томі стоять сотні імен. Єдина поява основи цього слова - «бухгалтер Бишівської кооперації», тобто назва установи; район тут ні до чого.
Друга. «Макарівського району» стоїть у книзі при людях 1869 і 1871 років народження - при часі, коли районів не існувало взагалі.
Район у книзі, отже, не залежить від дати ніде: ні там, де дата на пʼятдесят років старша за саме поняття району, ні там, де вона припадає на роки чужого поділу.
Що це означає для речення з двох районів
Речення про арешт 19 січня 1938 року не помилка набору. У ньому стоять обидва шари одразу: орган названо так, як він звався тоді, а район - так, як він звався потім. Книга приписує район не до події, а до села.
Чому книга так зроблена
Бишівського району на час укладання тому не існувало вже тридцять з гаком років. Для укладачів село було макарівським - так воно називалося в довідниках, які лежали в них на столі, так його знали читачі. Приписуючи його до району, вони відповідали на питання «де це село», а не «де воно було в день арешту».
Для книги памʼяті це виправдано: вона мала допомогти людям знайти своїх, а люди шукають за сьогоднішньою географією. Для того, хто йде звідси в архів, це пастка: архів зберігає справи за тодішнім поділом, і нинішній у ньому не працює.
Звичка не одинока. Радянські видання 1970-х подають район станом на рік виходу; сучасні реєстри - станом на реформу 2020 року, після якої весь цей кущ сіл переїхав до Бучанського.
Що з цього виходить
Відсутність села в макарівських справах 1923-1959 і 1962-1966 років нічого не доводить. Справи цих років лежать у бишівському й фастівському блоках опису. Те саме стосується будь-якого сусіднього села, яке книга зве макарівським: висновок «документів немає» тримається лише тоді, коли відомо, у якому районі село було того року.
Чого не встановлено
Самі дати перекроювання районів - 1959, 1962, 1966 - стоять у довідкових описах, а указів, якими їх запроваджували, ніхто тут не бачив. Точні дати дасть адміністративно-територіальний довідник УРСР видань 1962 і 1967 років або «Відомості Верховної Ради УРСР» за ті роки.
На загальний висновок це не впливає: у якому саме році село повернулося до Макарівського району, для пошуку справ 1930-х не має значення.