Тридцять родин навесні 1930-го й одинадцять імен голоду 1932-1933 років
Навесні 1930 року по Майданівській сільраді розкуркулили 30 сімей, у яких було близько 123 людей.[1] Це число стоїть у нарисі про село в «Національній книзі памʼяті жертв Голодомору», на тій самій сторінці, що й мартиролог голоду.[1]
Чотири родини нарис називає: Сахневича С. А. - шестеро людей, Кравченка Г. В. з хутора Вишняки - семеро, Коваленка В. Н. з хутора Язвинка - шестеро, Червоного Т. Г. - пʼятеро, «і ін.».[1] Дві з чотирьох родин жили на хуторах, тож число стосується сільради разом із хуторами.
Довідки по селу й по хуторах
Поіменно розкуркулених знає інша книга, мартиролог «Реабілітовані історією». По самій Майданівці в ньому девʼять людей.[3] Усіх девʼятьох записано селянами-одноосібниками, усіх розкуркулено «рішенням місцевих органів влади» і всіх реабілітовано 1991 року.[3] Шістьох розкуркулено 1930 року, трьох 1931-го.
| Хто | Рік розкуркулення |
|---|---|
| Курінний Володимир Євдокимович, 1885 року народження | 1930[3] |
| Курінний Іван Трохимович | 1931[3] |
| Курінний Леонтій Михайлович | 1931[3] |
| Попина Володимир Семенович | 1930[3] |
| Сахневич Степан Антонович | 1930[3] |
| Сирота Іван Микитович | 1930[3] |
| Сирота Ілля Олексійович | 1930[3] |
| Червоний Тимофій Григорович | 1930[3] |
| Шаленко Микола Петрович | 1931[3] |
Із цих девʼяти довідок рік народження є лише в Курінного Володимира.[3] Про саме рішення в кожній сказано однаково, «рішенням місцевих органів влади», без назви органу, без переліку відібраного й без слова про виселення.[3]
Ще вісім довідок стосуються жителів хуторів тієї самої сільради: пʼять про жителів Вишняків і три про жителів Язвинки.[3][1] З Вишняків це Гурнович Василь Тимофійович, 1885 року народження, Кравченко Герасим Вікторович, Сирота Зінаїда Омельківна, Сирота Ілля Матвійович, 1891 року народження, і Сирота Микола Матвійович.[3] З Язвинки - Герасименко Яків Корнійович, Коваленко Віктор Никифорович і Фещенко Трохим Семенович. Шістьох із восьми розкуркулено 1930 року, Кравченка 1929-го, Герасименка 1931-го, і всіх вісьмох реабілітовано 1991 року.
Двоє хутірських збігаються прізвищем та ініціалами з родинами, які називає книга памʼяті: Кравченко Герасим Вікторович з Вишняків - з родиною Кравченка Г. В. з того самого хутора, Коваленко Віктор Никифорович з Язвинки - з родиною Коваленка В. Н.[3][1] Роки тут розходяться: книга памʼяті ставить усі 30 сімей на весну 1930 року, а довідка Кравченка каже, що його розкуркулено 1929-го; у Коваленка обидві книги дають 1930-й.[3]
Книга памʼяті рахує сімʼї по сільраді, «Реабілітовані» перелічують людей окремо по селу й по хуторах, тому числа 30, 9 і 8 не складаються одне з одним і не віднімаються. Двоє з девʼяти мають ті самі прізвища й ініціали, що й голови родин у нарисі: Сахневич Степан Антонович і Червоний Тимофій Григорович.[3][1] Нарис дає лише ініціали, тож повністю ці імена стоять тільки в довідках.
Штраф, який скасували
2 вересня 1932 року Бородянський райвиконком розглянув постанову Майданівської сільради про штраф чотирьом «контрактантам» села за невиконання хлібозаготівлі. Герика С. А., Шаленка М. В. і Кравченка П. М. сільрада оштрафувала на 100 карбованців кожного, Драпея О. Є. - на 50.[2] Райвиконком ухвалив: «Постанову, як незаконну, скасувати».[2] Витяг надруковано в розділі документів книги памʼяті.
Шаленко з цього протоколу - «М. В.», а розкуркулений 1931 року Шаленко в довідках - Микола Петрович.[2][3] Ініціал по батькові різний, тож за самими ініціалами це, найімовірніше, інша людина з тим самим прізвищем.[2]
Одинадцять імен з памʼяті
Загальну кількість померлих від голоду в Майданівці книга памʼяті встановити не змогла; старожили пригадали поіменно одинадцятьох, «з них - 6 дітей».[1] Тих, хто голод пережив, нарис рахує 56 людей. Мартиролог записано 2008 року зі слів Мілевської (Сироти) А. І., 1921 року народження.
На прізвище Курінна записано пʼятьох дітей, усі з по батькові Петрівна, і в тому самому списку стоїть Курінний Петро.[1] Прізвище Соломенко в мартиролозі носять четверо, серед них одна дитина. Одна людина - Сирота Марта.
Діти в мартиролозі позначені самим словом «дитина», без віку.[1] Серед розкуркулених 1930-1931 років теж є Курінні й Сироти, а дівоче прізвище самої свідки - Сирота.[3][1] Родинного звʼязку між цими людьми за самим збігом прізвищ ми не стверджуємо.