Візита 1746 року застала в Колонщині церкву з трьома верхами й двома дзвонами
Найраніший опис колонської церкви лишила візита - обʼїзд, під час якого приїжджий духівник записував, що саме стоїть у селі і в якому воно стані. Візита Хвастівського деканату за 1746 рік описала Колонщину так: «въ тей вси церкіев под титулем Іоанна Теолога выставіона и побенедикована з тремя верхами, драні побита; дзвоница на бабинцу, на кторей дзвонов два и клепадло желѣзне; Deisusu нема, тылько 4 намѣстных образа».[1]
Титул церкви - Іоанна Богослова. Будівля освячена, з трьома верхами, крита дранню. Дзвіниця не окрема, а над бабинцем, і на ній два дзвони плюс залізне клепало - брус, у який били замість дзвона. Іконостасного ряду з Деісусом немає зовсім, стоять чотири намісні образи.
Священником при ній тоді був Феодор Сусський, висвячений уніатським митрополитом Афанасієм Шептицьким 19 червня 1743 року.[1] Прізвище в приході трималося довго: у консисторських справах наступного століття трапляються й священник Петро Суський, і паламар Микита Суський.[2]
Тієї церкви вже немає. Нинішня, теж Іоанна Богослова, деревʼяна, збудована 1778 року; за штатами сільських церков вона віднесена до 6-го класу й має 38 десятин землі.[1] Похилевич сам сказав, де лежали візити, з яких він виписував такі описи, - в архіві Київської консисторії, серед уніатських оглядів церков, писаних польською мовою латинськими літерами. Наступник того архіву - фонд 127 Центрального державного історичного архіву в Києві.[2]
Три села під однією назвою
Колонський прихід був більший за Колонщину. До нього причислено Маковище за 7 верст і Хмельну за 9, і обидві приписки підтверджує польський словник незалежно від Похилевича: Хмельна «należy do parafii Kolońszczyzny», Маковище «należy do par. Kolońszczyny».[1][3][4]
Для пошуку. Метричні книги записувалися на церкву, а не на село, тому народження, шлюби й смерті маковищан і хмельнян за XVIII-XIX століття лежать під назвою колонського приходу. Шукати їх за іменем свого села марно. Найстаріша знайдена книга - ЦДІАК, ф. 127 оп. 1012 спр. 332, за 1759-1809 роки, 145 аркушів.[5] В описі 1078 три справи присвячено самій лише Колонщині: народження за 1870 рік, книга за 1882-1889 роки й книга за 1889-1904; решта книг того опису кущові, тобто в одній справі за рік сидять кілька сусідніх парафій одразу.[6] У покажчику FamilySearch ці записи стоять під підписом «Иоанно-Богословская церковь, Колонщина, Киев, Киев, Украина», і на вибірці зі ста записів такий підпис мав кожен.[7]
У візиті 1746 року стоїть «Колон-», а не «Колій-», і це найраніша тверда привʼязка назви села до документа. Через чотири роки консисторія запише сільський переказ про Колійщину й битву, а сама Коліївщина почнеться ще через вісімнадцять років.[1]