Порубка панського лісу: лісник вистрелив і втік у хащі

Уночі, за кілька днів до 19 січня 1908 року, у ліс поміщика Ємельянова при Соснівці приїхала ватага селян з підводами, пилками й сокирами й почала різати дуби та осики. Помітив їх Василь Ільменюк, соснівський селянин і лісник у того ж поміщика. Він підійшов до порубщиків, умовляв облишити крадіжку, а коли вони не послухали, вистрелив із рушниці. Юрба кинулася на нього з сокирами й кілками, погрожуючи смертю, і лісник урятувався тим, що встиг сховатися в темряві.^[1]

Поліційне дізнання встановило, що по ліс приїздили селяни з містечка Бишів. Трьох ватажків заарештували: Івана й Кузьму Юшків та Івана Дубину; решту учасників, писала газета, ще встановлюють.^[1]

Що ця замітка каже про село

Це найдавніша сцена з Соснівки, у якій люди названі на імʼя. Прізвища тут подано так, як вони стоять у дореформеному наборі: Емельяновъ, Ильменюкъ, Юшки, Дубина^[1]. Українські форми в цьому тексті наші, а не газетні.

Соснівка стояла в бору, від якого дістала імʼя, а поміщицька частина села з 1879 року включала шістдесят десятин лісової землі поряд зі ста вісімнадцятьма польової.^[2] Зимова порубка дубів цілою ватагою з підводами це не крадіжка на розпал, а заготівля на продаж або на будівництво, організована людьми з сусіднього містечка.

Чого замітка не каже

Хто такий поміщик Ємельянов, газета не пояснює: ані імені, ані ініціалів у ній немає.^[1] У довіднику 1900 року поміщицька частина Соснівки записана за Анною Василівною Романовою^[3], і між нею й Ємельяновим у джерелах немає жодної ланки. Чи це наступний власник тієї самої землі, чи родич, чи орендар лісу, з цієї замітки не встановлюється, і вигадувати між ними звʼязок не можна.

Не відомо й чим скінчилася справа. Замітка написана за кілька днів після події, коли дізнання ще тривало, а судового звіту про цю порубку в газеті ми не знайшли.