Один із трьох зерноочисних пунктів району

Одразу про головне застереження. Село в цій замітці записане не так, як сьогодні: «Ливонівка» і «Ливоновці». Що це Леонівка - наш висновок, а не слова газети; на чому він тримається, сказано наприкінці.

На середину лютого 1924 року в Бишівському районі вже було заведено дві новинки одразу, і Ливонівка потрапила в обидва переліки. Прокатні станції - за нашим розумінням, місця, де господар міг узяти реманент, не купуючи його, хоча сама замітка цього не пояснює, - відкрили в пʼятьох селах району. Зерноочисних пунктів на весь район зробили три, і один із них тут.^[1]

Замітка коротка, і легше навести її цілком, як вона стоїть на шпальті:

В Бишевському районі організовано прокатні станції в селах: Мостищи Ливонівка, Бишів, Козічанка та Лишня. Для більш широкої постановки поліпшення зернових культур зорганізовано зерноочистні пункти в трьох селах району - Новоселках, Ливоновці та Бишіві.^[1]

Три пункти на весь район - і Ливонівка серед них, поруч із самим райцентром. Скількох сіл це стосувалося, замітка не каже. Чи довго той пункт пропрацював і що саме на ньому робили, з тексту теж не видно: газета згадує його один раз і більше до нього не повертається.

Про написання

Село тут записане «Ливонівка» і «Ливоновці», і за сучасною назвою цієї замітки в газеті не знайти. Написання не було єдиним і не змінилося раз назавжди: сімома роками раніше, 1917-го, та сама Леонівка стоїть у київській газеті вже в теперішній формі.

Але чесно буде сказати й друге: того, що «Ливонівка» це Леонівка, газета не пише. Це висновок, і тримається він на тому, що іншого села з такою основою в Бишівському районі немає, а всі сусіди в обох переліках - леонівські. Хто шукатиме своїх у документах двадцятих років, має знати обидві форми й знати, що між ними стоїть висновок, а не рівність із джерела.