«Вид ни доїдань»: акти про смерть хутора Калинівка 1932-1933 років

Про голодні роки на хуторі Калинівка Макарівського району поіменні дані дають акти про смерть із районних книг реєстрації. У справі 638 за 1932 рік таких актів шість, на аркушах 2-61^[1]. У справі 641 за 1933 рік їх сімнадцять, на аркушах 204-309^[2]. Імена в таблиці внизу сторінки звірено з бланками, а непевне прочитання позначено знаком питання. На аркушах 2 і 39 справи 638 та 308 справи 641 прізвище на бланку читається непевно, і його подано за покажчиком архіву^[1][2].

Одна графа з недоїданням

Недоїдання як причину смерті прямо записано в одному акті з двадцяти трьох. Карпо Микитович Симоненко, 48 років, помер 9 липня 1933 року, і писар вписав у графу причини «вид ни доїдань», тобто «від недоїдання»^[3]. 25 липня того самого року книга записує смерть Михайла Симоненка, 25 років, також із Калинівки; його по батькові на бланку можна прочитати і як «Карпів», і як «Коржів»^[2].

У акті Аврама Микитовича Зубара, 67 років, що помер 10 лютого 1933 року, почерк у графі причини нечіткий, і запис можна прочитати і як «[?] почек», і як «[?]ист[?]ения отек»^[2]. Решта розбірливих граф називає інше. «Від старості» записано Константинові Кондратичу Литвину, 75 років, що помер 14 червня 1932 року^[1], і Андрієві Татарчуку, 70 років, що помер 15 серпня 1933 року^[2]. У 1932 році дизентерію записано Аврамові Ковтуненку, 60 років, а в акті Кондрата Зайстука, 76 років, вона написана нечітко^[1]. У 1933-му Яків Юхимович Вовченко, 54 роки, «обгорів». У Глазовської, 36 років, чиє прізвище на бланку читається непевно, записано «перевтома». У шестирічної Валентини Фрич запалення мозку, в Івана Фрича туберкульоз легень^[2].

У багатьох актах графа причини порожня, прокреслена рискою або не видна на сторінці^[1][2].

Червень і липень 1933 року

Із пʼятнадцяти актів 1933 року, де дата смерті читається певно, один припадає на лютий, один на квітень, чотири на червень, вісім на липень і один на серпень^[2]. Ще в одному акті, на аркуші 210, графа дати смерті порожня і стоїть лише дата реєстрації, 26 лютого 1933 року; це акт про Валентину Фрич, 6 років.

У липні книга записує трьох дітей Коваль із тим самим по батькові, «Стипанова» й «Стипанів». Це Настя, 11 років, що померла 15 липня, Омелько, 7 років, що помер 20 липня, і Ольга, 5 років, що померла 28 липня^[2]. У всіх трьох актах графа причини прокреслена. Одразу за ними, на аркушах 290 і 291, стоять Литвини. Марта, 60 років, померла 15 липня, а Степан Карпович, 13 років, помер 18 липня.

Наприкінці червня померли двоє дітей Халявок із по батькові «Максимов» і «Максимова»: Микола, 1 рік, 25 червня, і Олька, 6 років, 26 червня. В акті Миколи прізвище на бланку читається непевно, його подає покажчик архіву. Обох записано до книги того самого дня, 28 вересня 1933 року, і в обох актах причину смерті не вказано^[2].

Що на бланках читається непевно

Акт № 19 на аркуші 48 справи 638 записує смерть 2 вересня 1932 року жінки на прізвище Коваль; імʼя й по батькові на бланку нерозбірливі. Назва хутора на лицевому боці читається як «Касинівкі», з «с» замість «л», а на звороті, в адресі того, хто заявив про смерть, стоїть «х Калинівкі Макарьвського Району»^[1].

На аркуші 213 справи 641 записано Івана Васильовича Фрича, 40 років. Назву хутора в графі «де жив» видно лише як «Хут [?] Макаривської с/р.». Місяць у даті смерті на бланку можна прочитати і як липень, і як березень: 23 липня або 23 березня 1933 року^[2].

Для пошуку. Онлайн-покажчик актів обласного архіву подає частину калинівських імен інакше, ніж сам акт. На аркуші 61 справи 638 покажчик пише «Гайструк Кондрать Масіев», а в акті № 68 стоїть «Зайстук Кондрать Маєв», 76 років, помер 13 листопада 1932 року^[1]. На аркуші 245 справи 641 покажчик називає Семена Васильовича Поливача, тоді як в акті № 47 записано Осипа, 18 років, з іншим, погано розбірливим прізвищем. Він помер 13 червня 1933 року; хутір там названо прямо: «х Калинівка Макарівського р.»^[2].

Найраніший калинівський акт у цих книгах, на аркуші 2 справи 638, записує чотирирічну дівчинку, що померла 16 січня 1932 року. Покажчик подає її як Ярину Грицкову Коваль; на бланку імʼя читається як «Арина», а прізвище непевно^[1].