Новик Микола Петрович
1920 - 1944, командир батареї
Микола Новик народився в Гавронщині 18 грудня 1920 року.[2] Загинув 1944-го під час наступу на Станіславському напрямку. Командиром батареї винищувально-протитанкового полку його називають перекази словника Героїв 1988 року.[5] Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.[2][5]
Звання: три версії, і жодної установленої
Зведений розділ по району в тому самому томі 2006 року зве його гвардії старшим сержантом: «Артилеристи, старший сержант А. А. Петриченко із села Андріївки та гвардії старший сержант М. П. Новик із Гавронщини удостоєні звання Героя Радянського Союзу посмертно».[3] Перекази словника Героїв 1988 року дають старшого лейтенанта.[5] Нарис самого села звання не подає взагалі.[2]
Обрати між ними ми не беремося: словника ніхто з нас не бачив, а два місця одного тому суперечать одне одному. Розсудить наградний лист або облікова картка ЦАМО.
Плита без дат
Обеліск у селі відкрили 1979 року.[2] На плиті пʼять рядків: «ГЕРОЮ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ НОВИКУ МИКОЛІ ПЕТРОВИЧУ ВІД ОДНОСЕЛЬЧАН».[1] Ні року народження, ні року смерті на камені немає.
Два свідчення розходяться на місяць
| Що подано | Нарис 2006 року | Словник Героїв 1988 року |
|---|---|---|
| Народження | 18 грудня 1920[2] | 19 грудня 1920[5] |
| Загибель | 23 липня 1944[2] | 23 червня 1944[5] |
| Де | Станіславський напрямок[2] | хутір Думка Тлумацького району[5] |
| Поховання | - | Тлумач[5] |
| Звання й частина | гвардії старший сержант (зведений розділ по району, кн. с. 70)[3] | старший лейтенант, батарея 1642-го винищувально-протитанкового артполку[5] |
| Указ | 24 березня 1945[2] | 24 березня 1945[5] |
Свідчень тут двоє. Зовнішні біографії - обидві Вікіпедії, warheroes, музейні добірки - переказують один і той самий короткий біографічний словник «Герои Советского Союза» 1988 року, тому чотири однакові тексти в мережі лишаються одним свідченням.[5]
Що саме знищила його батарея, ці два тексти перелічують по-різному, і сходяться вони на восьми танках.[2][5] Самого тексту указу від 24 березня 1945 року ми не читали в жодному джерелі, тому що в ньому стоїть, не кажемо.
Перевірити дату можна за донесенням про безповоротні втрати 1642-го полку й за наградним листом: обидва в ЦАМО й видаються через «Памʼять народу». Ми їх не діставали.
Двоє Новиків в одному селі
Той самий нарис називає в Гавронщині ще одного Новика й подає його теж повністю. Панас Свиридович Новик очолював тут підпільну організацію разом із Петром Івановичем Зименком - від 14 січня 1942 року до травня 1943-го, коли вона влилася в партизанський загін.[2] Він жив у селі під окупацією; Микола Петрович був тоді на фронті й до кінця війни не дожив.
Не плутати. Розрізняє їх по батькові: Петрович і Свиридович. Обидва стоять у тому самому нарисі, за кілька абзаців один від одного.[2]
Для пошуку. На плитах памʼятника односельцям, що не повернулися з фронтів, прізвище НОВИК читається кілька разів, тобто в селі воно не одиничне. Скільки саме разів, з наявної фотографії 2011 року не видно: частина стовпчиків лежить у тіні.[1]