Кіндрат Тарасович Петрик
1886 - 1938, ветеринарний фельдшер
Кіндрат Тарасович Петрик народився 1886 року у Веселій Слободі, мав початкову освіту.[1] На момент арешту в селі вже не жив: працював ветеринарним фельдшером у колгоспі села Радинка Поліського району, за сто з лишком кілометрів на північ.
14 квітня 1938 року трійка при УНКВС по Київській області винесла йому смертний вирок. Виконали його 28 квітня. Реабілітований 1956 року.[1]
Село памʼятало його раніше, ніж вийшла книга
Нарис про Веселу Слободу в книзі памʼяті Голодомору складений зі свідчень односельців, записаних 2008 року, і в ньому стоїть: за опір колективізації «фельдшер К. Т. Петрик був розстріляний».[2] Ініціали, фах і міра покарання збігаються з архівною статтею одночасно, тож ідеться майже напевно про ту саму людину.[1][2]
Різниця між двома текстами в тому, що саме кожен зберіг. Книга репресованих знає орган, дату й статтю. Односельці не знали ні дати, ні органу, зате памʼятали причину: опір колективізації. Ні перше, ні друге не є повним описом того, за що людину розстріляли, і документ, який був би, це архівно-слідча справа.
Через шість років і одинадцять днів після його вироку той самий рід дістав другий: Степана Прокоповича Петрика, інженера київського телеграфу, засудили 25 квітня 1944 року.[1] Що вони родичі, жоден документ не каже, і збіг прізвища для цього замало: у самому селі Петрики трапляються і серед перших поселенців 1850 року, і в актах ЗАГС двадцятих та тридцятих років, і серед голів колгоспу.
Разом із ним у переліку села стоять ще троє засуджених, і жодна з чотирьох справ не повʼязана з рештою.