Що нового

Ксаверівка: понад пʼятсот проти козачої сотні, шестеро дітей Антоніни Совенко й Хрущов у грудні 1959-го

Сторінка села Ксаверівка на Білоцерківщині й пʼять подій: межування 1880 року, голод 1932-1933 років, вироки, війна 1941-1945 років і перебудова села 1958-1966 років.

Соколівка: кінь Маляр, «і ще 3 душі» та вироки за межі України

Сторінка села Соколівка на Білоцерківщині й три події: голод 1932-1933 років, вироки 1931-1945 років і війна 1941-1945 років.

Лосятин: ланка Степаниди Виштак, голод, вироки й лист із Німеччини

Сторінка села Лосятин на Білоцерківщині, біографія Степаниди Виштак і чотири події: метричні книги 1840-1853 років, голод 1932-1933 років, репресії 1937-1938 років і війна.

Саливонки: цукровий завод, голод, вироки й ніч на 14 листопада

Сторінка села Саливонки на Білоцерківщині і чотири події: цукровий завод від 1873 року до 1938-го, голод 1932-1933 років, репресії 1937-1938 років і війна.

Пінчуки: трус 1909 року, гайдамаки в корчмі й метрики 1840-х

Сторінка села Пінчуки на Білоцерківщині і пʼять подій: гайдамаки 1770 року, метрики парафії 1840-1853 років, голод 1932-1933 років, репресії 1937-1938 років і фронт 1943 року.

Гребінки: поштова станція, цукровий завод і книга смертей 1932 року

Сторінка селища Гребінки на Білоцерківщині і три події: голод 1932-1933 років, репресії 1937-1938 років і війна 1941-1945 років.

Маковище: школа Тадея Рильського, у якої в нарисі немає адреси

Розбір про Маковище: районний нарис 2006 року ставить школу Тадея Рильського в історію села, а біографії Рильських тими самими словами розповідають про школу в Романівці на Сквирщині.

Нові Опачичі: село, збудоване для людей із Чорнобильської зони

Сторінка села Бишівської громади, яке 1986 року звели на колгоспному саду Козичанки для жителів Опачичів: хто будував, звідки приїхали люди і як село дістало свою назву.

Ферма біля Бишева: хутір селянина Фузика

Сторінка хутора Бишівської громади: як Ферма Фузика при Чорногородці стала Чорногородською Фермою, а потім просто Фермою, кому належала її земля 1900 року і скільки людей там жило тоді й 2000 року.

Лубське: хутір на Лупі біля Бишева і Змієв вал

Сторінка хутора Бишівської громади і сторінка події про Змієв вал біля Лубського: що знайшли на розкопках 1983 року, як хутір записано в списках 1900-1926 років і в бишівських книгах ЗАГС.

Осикове: німецька колонія біля Лишні і її люди в книгах актів

Сторінка колишньої німецької колонії Бишівської волості і дві сторінки подій: осиківські акти народжень, шлюбів і смертей 1921-1928 років і районна книга народжень 1942-1943 років.

Шнурів Ліс: колонія на чиншу і четверо з «Реабілітованих історією»

Сторінка колишньої німецької колонії біля Борівки і дві сторінки подій: прохання колоністів 1887 року з дев'ятнадцятьма підписами і доля чотирьох людей зі Шнурового Лісу в 1930-1938 роках.

Червона Гірка: монастир на Красній горі, голод і книги 1943 року

Сторінка села, яке в старих документах зветься Красногіркою, і три сторінки подій: Красногірський монастир із межовим листом 1615 року, мартиролог голоду 1932-1933 років і книги народжень та смертей 1943 року.

Ферма: хутір при Королівці та її бишівська тезка

Сторінка хутора Макарівської громади: як 1946 року він належав Наливайківській сільраді, а з клопотання 1959 року перейшов до Королівської, скільки людей жило тут 2000 року, братська могила 28 воїнів і як не сплутати цю Ферму з однойменним хутором при Бишеві.

Садки-Строївка: дві німецькі колонії, 1938 рік і війна

Сторінка села, що виросло з двох німецьких колоній Радомисльського повіту, і дві сторінки подій: арешти 1937-1938 років і доля людей села у війну 1941-1945 років.

Новомирівка: хутір переселенців із Мирівки й акти 1921-1943 років

Сторінка хутора Макарівської громади, заснованого на початку 1890-х років людьми з Мирівки, і сторінка про книги актів 1921-1943 років: народження, шлюби 1935 року з адресами подружжя й акти про смерть 1942-1943 років.

Миколаївка: хутір у густому лісі, 68 актів ЗАГСу й сім довідок «Реабілітованих»

Сторінка хутора Макарівської громади: 303 душі 1924 року і 19 людей на 2003 рік за нарисом, акти ЗАГСу 1923-1931 років із Хмільнянської сільради, а також вироки уродженцям і жителям Миколаївки 1931-1948 років.

Лисиця: німецька колонія на 9 дворів і двоє колоністів у вироках 1930-х

Сторінка села Макарівської громади: німецька колонія Лысица 1900 року, хутір на 29 господ 1926 року, подвійна назва Будище-Лисиця 1920-х, лінія фронту осені 1943 року, а також учитель Еріх Ернст і колгоспник Юліус Мандау в томах «Реабілітовані історією».

Калинівка: хутір сімнадцяти людей, книги актів 1921-1935 років, голод і сімнадцять народжень 1943-го

Сторінка села Макарівської громади: Калиновський хутір 1887 року, книги актів цивільного стану 1921-1935 років, акти про смерть 1932-1933 років, калинівський розділ книги народжень 1943 року і вироки 1928-1944 років.

Волосінь: два хутори 1900 року, весілля 1921-го, пʼятеро дітей 1933-го і троє засуджених

Сторінка хутора Макарівської громади: два хутори Волосень у списку 1900 року, шлюб 1921 року й пʼять актів народження 1933 року з книг РАЦС, троє засуджених 1937 і 1944 років.

Вишеград: чеська колонія під Макаровом, сімнадцять плугів і вироки 1931-1942 років

Сторінка хутора Макарівської громади: Чеська колонія, що 1924 року взяла імʼя Вишеград, плуги чехословацької кредитної акції, власна сільрада 1926 року, чотири акти смерті 1932-1933 років, вишеградці у вироках 1931-1942 років і дві біографії.

Березівка: хутір на правому березі Бучі

Сторінка хутора Макарівської громади: шляхта з 1815 року, спадок Терлецького й купівля 1871 року, двори сповідного розпису 1866 року, семеро дітей у книгах актів 1927 і 1935 років і люди, яких військові облікові документи записали уродженцями Березівки.

Лозовик: хутір макарівського костелу біля Липівки

Сторінка хутора Макарівського району: ревізькі казки 1795, 1811 і 1834 років, від 19 і 15 душ до 208 душ 1926 року, власник - макарівський костел, лозовицькі родини в книгах актів 1921-1935 років і двоє уродженців у томі «Реабілітовані історією».

Майданівка: село від смоляного майдану, посаг 1816 року, голод і вироки 1937-1938 років

Сторінка села Бородянської громади і чотири події: власники маєтку від посагу 1816 року до поміщиці Лазицької, розкуркулення 1930 року й одинадцять імен голоду, вироки майданівцям 1937-1938 років, оборона 1941 року й братська могила визволителів.

Зурівка: хутір перед Змієвим валом, діти в книгах смертей і пʼятеро засуджених

Сторінка села Макарівської громади: один двір і шість жителів 1897 року, три записи назви, діти з хутора в макарівських книгах смертей 1932 і 1933 років, пʼятеро людей із Зурівки у вироках 1937-1938 років і дві біографії.

Соболівка: хутір «Національної польської» сільради біля Макарівської Буди

Сторінка хутора Макарівського району: 274 жителі 1924 року і 354 у 1926-му, сільрада з позначкою «Національна польська», соболівські родини в книгах актів 1921-1935 років, двоє розкуркулених і двадцять вивезених на роботи до Німеччини.

Северинівка: хутір Бузівської сільради, чотири репресовані і памʼятник із двома датами

Чотири сторінки про хутір Макарівського району: два списки поселень, що розходяться в числі людей, троє Галдецьких і Гаврило Муха в томі «Реабілітовані історією», братська могила 1943 року і северинівські родини в книгах актів 1922-1943 років.

Хмільна: село дикого хмелю, продаж без селянських земель і шість статей «Реабілітованих»

Пʼять сторінок про село за девʼять верст від Колонщини: продаж 1860 року, суперечка про землю Івана Гординського 1923-1924 років, шестеро хмільнян у «Реабілітованих історією» і 49 імен у покажчику смертей 1924-1926 років.

Борівка: село серед бору, свідчення голоду і оголошення з Берліна

Шість сторінок про село в лісі за шість верст від Небелиці: перша згадка в переліку 1789 року, три свідчення про голод, двоє репресованих, розшук друзів у газеті 1943 року і борівські пари в книгах актів.

Червона Слобода: колишня Красна Слобода, гуральня Хижнякова і брага в голод

Шість сторінок про село, де колись жили розкольники-«москалі», а говорять «карова» й «каняка»: гуральня пана Хижнякова, голод, про який пишуть, що своїм селянам давали брагу зі спиртзаводу, і скульптура воїна над братською могилою.

Копіївка: хутір Коповці, дві ціни одного продажу і родина з перепису

Дві сторінки про село на Здвижі, яке продавали разом із Юровом: скарга 1636 року без назви села, дві ціни одного продажу в того самого автора і перший копіївський двір на імʼя з перепису 1897 року.

Завалівка: село за трьома валами і власник, якого ніхто не памʼятав

Шість сторінок про село Юрівської сільради - і про те, як довідник 1900 року назвав власника маєтку, котрого не знає жодне краєзнавче джерело, а рукопис 1795 року віддав перші імена завалівчан.

Вітрівка: село, молодше за власні метрики

Дев'ять сторінок про село, назви якого до 1919 року не існувало, - і про те, як мартиролог заднім числом переніс цю назву на людей, народжених за сорок років до неї.

Шість Горобіївок, і всі чужі

Горобіївка під Бишевом не має ні власної церкви, ні мартиролога голоду: у книзі памʼяті всі згадки її імені належать трьом однойменним селам з інших районів. Зате сільрада лишила по ній 522 іменні рядки за 1920-1935 роки, і половину з них несуть десять прізвищ.

У Мостища вкрали давнину - і зробив це його власний тезка

На Ірпені два села з назвою Мостище, і краєзнавча література звела їх в одне. Універсал Хмельницького, церква 1675 року, ченці-домініканці - усе це історія іншого села, під Гостомелем, хоч друкували її під нашим. Найдавніший певний документ про бишівське Мостище виявився на девʼятнадцять років молодшим, зате іменних рядків село дістало 283.

Юрів ховався за схожою назвою, і першу згадку довелося пересунути на три століття

Півтора століття про Юрів писали, що це давнє «Ірово» з листа 1515 року. Похилевич, з якого все пішло, подав здогадку обережно й сам приписав до неї умову, за якої вона не працює, - а перекази ту умову загубили. Тверда згадка виявилася на три століття молодшою.

Дата, яка виявилася чужою, і мартиролог, якого не надрукували

Яблунівка на Макарівщині - казенне село на Ірпені, приписане до чорногородської парафії. Дату «1622 рік», яку їй іноді приписують, ми перевірили й відкидаємо: вона належить іншій Яблонці, під Гостомлем, і та сама тезка колись переселила село на чужу річку.

Макарів: тринадцять сторінок про райцентр

Макарівська сотня 1649 року зі ста одинадцятьма козаками, єврейська громада містечка, книги смертей 1932-1933 років поіменно, газетний Макарів від 1902 до 1957 року і перша біографія - Данило Туптало.

Мартиролог, у якому немає жодного імені

Гавронщина на Макарівщині двічі приймала чуже життя: 1816 року поїхала посагом до князів Трубецьких, а 1986-го прийняла в 190 нових будинків людей із Товстого Лісу, і кілька років у селі сиділо дві сільради одразу. Мартиролог голоду називає пʼятнадцять померлих, сімох «встановлених поіменно» - і не подає жодного імені.

Господар Маковища порахував, що реформа 1861 року дала його ж селянам

Село двадцять років належало Рильським, і син власника надрукував у петербурзькій «Основі» підрахунок: доти сто вісім днів панщини на рік, тепер девʼяносто днів відробітку. Того самого чоловіка за рік до того обшукували в цьому маєтку, і шифр слідчої справи ми знайшли.

Через плутанину з сусідом ми знаємо про Юрівку більше

Юрівка і Юрів стоять упритул у семи виданнях, і майже кожен, хто виписував із них, зливав два села в одне. Через цю плутанину до нас і дійшов опис погрому 1906 року: київська газета приписала його не тому селу, і поміщик сусіднього написав спростування.

Село, у якого є свідоцтво про народження

Весела Слобода почалася в один день: 15 жовтня 1850 року ревізор переписав тут 260 душ і записав, що слобода «учреждена вновь» за двома указами губернського правління. Три різні дати заснування, які ходили по книжках, виявилися датами трьох різних паперів.

Дві відповіді на питання, звідки назва Колонщини

У паперах село осадив 1635 року чоловік на прізвище Колонський, а в самому селі через сто років розповідали про битву й сім могил. Обидві відповіді записав хтось сторонній, і жодна не скасовує другої.

Село, яке виросло вдванадцятеро, і його двійник за півгодини їзди

Марʼянівка на Макарівщині одна з двох із такою назвою в тій самій громаді, і майже все, що про них надруковано, переплутано. Ми розвели їх пʼятьма способами, прочитали очима тридцять вісім аркушів актів цивільного стану й знайшли, що з одинадцятьох газетних заміток, приписаних цьому селу, йому належать три.

Малий Карашин, і межа, яку провела конфіскація 1874 року

Малий Карашин довго йшов у паперах разом із сусіднім Карашином, і межу між ними провів не указ, а конфіскація за повстання 1863 року. Ми прочитали ревізьку казку 1795 року, вісім актів окупаційних років і виправили дату, яку покажчик метричних книг подавав із помилкою на сто тридцять три роки.

Одне село, два мартирологи, два райони

Книга памʼяті друкує списки жителів Озірщини двічі, у розділах різних районів, і вони перетинаються іменами. З усіх тридцяти восьми актів про смерть 1932 року графа причини порожня в двадцяти одному.

Районну книгу смертей дочитано до кінця

Сто писаних сторінок із двохсот сорока шести. Двадцять сім із них ми прочитали раніше, решту сімдесят три - не відкривав ніхто. Вони дали ще тисячу триста вісімдесят один іменний рядок, і найбільше додалося Грузькому.

Пʼятсот сімдесят пʼять імен, які лежали в покажчику непрочитаними

Районна книга смертей веде облік по всьому району, а не по сільрадах, - і тому вона буває єдиним слідом там, де власна актова книга села втрачена. Ми перечитали двадцять сім її сторінок і взяли з них ще сто сорок два імені.

Плахтянка двісті років жила з промислу, а 1900 року в ній не було жодного заводу

Панський промисловий кущ 1830-х, гончарі, спиртозавод, завод кормових антибіотиків. А довідник 1900 року дає кожному селу абзац про промислові заклади - у Плахтянки такого абзаца немає: на середині цієї лінії село не мало жодного заводу.

Андріївка постаршала на двадцять сім років і втратила літописне місто

Том «Źródła dziejowe» відсунув першу звістку про село на 1609 рік. У ньому ж не підтвердилося давньоруське минуле Андріївки: єдина виноска під твердженням про літописний Воздвиженськ вела в чужу книжку.

Тридцять солдатів на Карашин і по десять на решту

Виступ восьми сіл 1848 року знають з Наливайківки, але проповідь, з якої все почалося, прозвучала в карашинській церкві. Розмір карального загону показує, що осередком влада вважала Карашин.

Соснівка вперше видно тоді, коли з неї тікають

Перша згадка села це судова справа 1618 року про підданих, які втекли за Дніпро. А стара назва «Оцитель» належить не цій Соснівці, а іванківській.

Комарівку колись перевезли, і роди приїхали разом із нею

Село зігнали з місця під корабельний ліс і перенесли на нове. Через тридцять чотири роки перепис показує, що всі дванадцять родів на місці й тримають дві третини дворів.

Небелиця, і рік, який належить іншому селу

1158 рік, за яким знають село, літопис віддає Неблю на Припʼяті - за триста кілометрів звідси. І перебудований обеліск, з якого одне імʼя не переїхало на новий камінь.

Дочитали районний збірник - двадцять нових сторінок

Районний збірник 2006 року стояв у виносках двадцяти пʼятьох сторінок, а вибрано з нього було мало. Тепер вибрано - і зʼявилося двадцять нових сторінок подій.

Районну книжку прочитали цілком, і частина виносок відпала

Ми прочитали «Нариси з історії Макарівського району» самі - і зняли з восьми сторінок те, що приписували цій книжці помилково.

Ніжиловичі

Село, землю якого двічі роздавали сусідам: у протесті 1616 року її відбирають саме тут, а осаджують на ній Ситняки й Буяниці. І сповідний розпис 1838 року, прочитаний по дворах.

Ясногородка

Містечко, яке двічі помирало й двічі оживало: 1720 року на його місці стояло пусте поле, 1773-го король заснував його вдруге. І метрична книга 1903 року, прочитана посторінково.

Копилів

Село, у якому Чайковському тримали окрему кімнату, а маєток тим часом розорював свого власника. І жінка, яку легко проминути через дужки в її прізвищі.

Кодра

Селище жило з двох скляних гут, торфу й лісу. 7 грудня 1937 року склодувів із кодрянської гути забрали за один день.

Забуяння, і три рядки, яких у селі не було

Книга памʼяті подає мартиролог села як укладений самими актами ЗАГС і єдина в районі пише причину прямо - «від голоду». За її архівним посиланням цих записів немає.

Бишів, і обеліск, на якому 399 імен замість 123

Обеліск посеред села стоїть на державному обліку як памʼятник ста двадцяти трьом односельцям. Ми переписали всі три його грані рядок за рядком - і дістали триста девʼяносто девʼять імен.

Ситняки, сорок вісім актів і мартиролог, що збігся з ними один раз

Книгу реєстрації смертей за 1932 рік ми прочитали посторінково - усі сорок вісім аркушів. Потім поклали поруч друкований мартиролог, укладений із тієї самої справи, і звірили дата в дату.

Рожів, містечко з єврейською колонією, і літописний город, якого тут не було

1900 року в містечку 2356 душ, а поруч, окремим пунктом того самого списку, - Рожевська єврейська колонія: 41 двір, синагога, пʼять шкіряних заводів. Сьогодні в селі 448 людей.

Липівка, і десять господарів, які вертаються через пʼятдесят років

Село, де 1746 року візитатор заборонив правити службу, щоб пан повернув церковну землю. І викупний список 1871-го: десять імен із десятинами, чотири з яких потім стоять у мартиролозі й у книзі репресованих.

Пʼятеро людей, і те, чого про них не знає жодне джерело

Циркач, який заснував два шапіто, тридцятирічний хлібороб з одним словом у графі причини смерті, і чоловік, якого закололи за прізвище. Кожна сторінка закінчується тим, чого джерело не каже, і де це можна перевірити.

Одинадцять сіл дістали першу згадку й війну

Тринадцять сторінок про те, з чого село починається в паперах і що з ним було в 1941-1945. У трьох сіл перша дата виявилася одним тижнем серпня 1613 року, і в усіх трьох це записи про втечу.

Шість подій: від паліїв у Грузькому до терору в Чорногородці

Шість подій: підпали 1911-1912 років, убивство 1925-го, протестація 1750 року, зерноочисний пункт і чужі плуги. А загадкового «наприкти» в акті 1750 року немає: там звичайне польське naprzeciwko.

Козичанка

Село, у якого є власна книжка: дві церкви замість однієї, гайдамацький ватажок, якого сюди привела виноска в нікуди, двоє вбитих 1906 року на імʼя, і селекціонер, чия друга премія не існувала ніколи.

Чорногородка

Село, яке всі шукали не в тому повіті: замок на острові Ірпеня, скарга 1750 року про напад Лазаря Таранця, 24 прізвища ревізії 1854 року, 80 імен голодного мартиролога і два колгоспи там, де досі знали один.

Новосілки

Судовий акт 1742 року з чотирнадцятьма іменами, наїзд ксьондза, що вдавав гайдамаків, оповідання про голод, перенесене в Туреччину, і сімнадцять репресованих із трьома датами, які в цілому районі належать тільки цьому селу.

Мотижин

Містечко з церквою святого Георгія, 70 імен голодного мартиролога, 26 репресованих і пʼять актів про смерть окупаційної зими 1942 року, прочитаних зі скану.

Королівка

26 актів про смерть 1932 року, прочитаних зі скану: книга памʼяті тричі вписала «від голоду» там, де в акті порожня графа, і відіслала читача на чужі аркуші.

Лишня і Леонівка

Два приписні села пашківської парафії. Прочитано метричну книгу 1888 року, і одна з двох Леонівок, які нам обіцяли документи, виявилася чужою.

Пашківка

Село з власною парафією й найдокладнішим господарським зрізом, який ми маємо: 118 імен у документах і метрична книга 1888 року, що закриває одразу три села.

Фасівочка

Село, пʼятнадцять актів про смерть 1932 і 1933 років, прочитаних зі сканів, і перша згадка, старша за краєзнавчу на пів століття.

Грузьке

Село, 52 акти про смерть 1933 року, прочитані посторінково зі сканів, і сім подій від Коліївщини до вироків 1937-го.

Сторінка про те, як замовити справу в архіві

Що означає шифр у виносці, який архів що зберігає, і чому для доступу до справи репресованого не треба доводити родинний звʼязок.

Макарівська Буда

Чотири події, і кожна забирає людей групами: пʼятеро одного дня в 1930-му, семеро в 1937-му. Плюс 30 архівних рядків.

Наливайківка

Найдавніша перша згадка на сайті - 1506 рік, девʼять подій і два окремі дні, коли село втратило людей за одним рішенням.

Почепин

Найменше знайденого з усіх сіл: перша згадка аж 1868 року, і та в переказі. Старі написання назви - Почепинъ і Почапин.

Фасова

Перше село на сайті: пʼятнадцять подій від судового позову 1619 року до памʼятного знака 2007-го і 52 архівні рядки.

Людвинівка

Село, яке відокремилося від Фасової й отримало назву від власника: пʼять подій і 27 архівних рядків.