Розкуркулення трьох одноосібників, 1930 рік

Того самого року, коли в Плахтянці завели колгосп «ім. 13-річчя Жовтня»^[3], у селі розкуркулили трьох:

• Мукшиленко Олександр Герасимович, 1893 року народження;
• Сімороз Василь Гаврилович;
• Сімороз Данило Іванович.^[1]

Усі троє записані селянами-одноосібниками, тобто в колгосп на той момент не вступили. Усіх трьох реабілітовано 1991 року.^[1]

Довідка кожного з них уміщається в чотири речення, і рішення в ній сформульоване без виконавця: «Рішенням місцевих органів влади розкуркулений у 1930 році».^[1] Ні місяця, ні органу поіменно, ні складу відібраного, ні того, чи виселяли родину і куди. Рік Мукшиленкового народження - єдине число, яке книга взагалі дає про людину поза самим фактом розкуркулення; двом Сіморозам не дісталося й цього.

Двоє Сіморозів - не батько й син. По батькові в них різне, Гаврилович і Іванович, і жодного документа про те, ким вони одне одному доводилися, у нас немає. Прізвище в селі велике, тож родинного звʼязку між ними ми не стверджуємо.

Це не весь перелік репресованих у Плахтянці, а три чверті його. В обох книгах «Реабілітованих історією» по цьому селу стоять чотири людини: ці троє^[1] і ще один, засуджений 1944 року.^[2] Ми пройшли обидва томи суцільно, від першої статті до останньої, а не переписали число зі вступу.

І все ж чотири - це нижня межа, а не підсумок. Том складали то за місцем народження, то за місцем проживання, як стояло в справі; людина, яка і народилася поза районом, і була заарештована поза ним, у макарівському розділі не зʼявиться взагалі, хоч би прожила в Плахтянці все життя. Скільки таких, з самого тому не видно ніколи.

Що саме забрали і в кого, стоїть у протоколі того засідання, яким «місцеві органи влади» рішення ухвалили, - разом із переліком господарств і майна.