Збудовано деревʼяну церкву святого Миколая

Похилевич пише про церкву коротко: «Церковь Николаевская, деревянная, 5-го класса; построена 1748 года».^[1] За штатами, чинними 1864 року, сільські парафії Київської єпархії ділилися на сім класів за числом прихожан-чоловіків, і від класу залежали число причту та його платня, тож пʼятий клас не був найнижчим.^[2]

Церква була не перша. Той самий запис додає: «Предшествовавшая описана в визите Хвастовского деканата за 1746 год»^[1] - тобто за два роки до побудови церкви 1748 року попередню ще оглядали й описували в межах унійного Хвастівського деканату. Похилевич робив виписки з уніатських візит, що лежали в архіві Київської консисторії;^[3] сучасного місця зберігання візити 1746 року Похилевич не називає. Але вже сам її опис означає, що парафія у Фасовій існувала і до 1748 року.^[1]

Церкві належало сорок десятин землі «по древнему праву», окремо від наділів чотирьох поміщиків Боярських і спадкоємців Гутковських.^[1]

Метрична книга за 1896 рік, спільна для фасівської та ще пʼяти церков Київського повіту, зберігається в ЦДІАК України й оцифрована.^[4]

Похилевич подає 1748 рік без посилання на джерело.^[1] Той самий рік разом із пʼятим класом і сорока десятинами церковної землі повторює нарис «Фасова» в «Нарисах з історії Макарівського району» 2006 року.^[5] Вікіпедія подає той самий рік без виноски; і нарис, і стаття - майже напевно перекази того самого запису, а не нові свідчення. Słownik geograficzny 1881 року називає роком побудови 1746-й,^[6] але це помилка: його стаття переписує числа Похилевича, 1205 православних і 20 католиків, а 1746 роком Похилевич датує візиту попередньої церкви, не побудову.^[1]

Перевірити рік можна за кліровими відомостями фасівської парафії з ЦДІАК, де рік побудови храму зазначався окремим рядком, або за візитою Хвастівського деканату 1746 року, на яку Похилевич посилається.