Збудовано деревʼяну церкву святого Миколая
Похилевич описує церкву коротко й точно: «Церковь Николаевская, деревянная, 5-го класса; построена 1748 года».[1] Пʼятий клас - це найнижчий розряд у становищі парафії, за яким визначали утримання причту.
Церква була не перша. Той самий запис додає: «Предшествовавшая описана в визите Хвастовского деканата за 1746 год»[1] - тобто за два роки до побудови нинішньої попередню ще оглядали й описували в межах унійного Хвастівського деканату. Де зберігається цей візитаційний опис, поки не встановлено, але він означає, що парафія у Фасовій існувала і до 1748 року.
Церкві належало сорок десятин землі «по древнему праву», окремо від наділів пʼятьох поміщиків Боярських і спадкоємців Гутковських.[1]
Саме метричні книги, клірові відомості та сповідні розписи цієї парафії, що зберігаються в ЦДІАК України у фонді 127, дали більшість імен жителів Фасови XIX століття. Книга за 1896 рік оцифрована.[2]
Чому дата все ще з міткою «не підтверджено». Похилевич єдиний, хто її називає. Вікіпедія подає той самий 1748 рік без виноски, і це майже напевно переказ того самого запису, а не друге свідчення. Сам Похилевич джерела не вказує.
Що доведе. Клірові відомості фасівської парафії з ЦДІАК, де рік побудови храму зазначався окремим рядком, або візита Хвастівського деканату 1746 року, на яку Похилевич посилається.