Сицинський Йосип Адамович
1889 - 1937, майстер-склодув
Йосип Адамович Сицинський народився 1889 року в селі Адамівна Баранівського району на Житомирщині, а жив і працював уже на Київщині, у Кодрі.[1] Заняття в його статті записано так: «робітник (майстер-склодув) на місцевому склозаводі».[1]
Він був у селищі не один такий. Кодрянських статей тому, де людина народилася деінде, двадцять шість, і серед них девʼятеро прийшли з Житомирщини, пʼятеро з Польщі, по двоє з Волині й Львівщини, по одному з Білорусі й Хмельниччини; решту шістьох ця розкладка не називає.[1] У кожній із цих статей національність стоїть окремим словом, і 1937 року людей брали саме за цією графою.
Три склодуви за один місяць
7 грудня 1937 року розстріляли й другого майстра-склодува кодрянського заводу - Станіслава Казимировича Лукомського, 1885 року народження, з Радомишльського району.[1] Третій, Володимир Фрідріхович Мейстер, 1909 року, склодув із села Рівне Любомльського району на Волині, дістав того самого місяця десять років позбавлення волі.
Вирок
Сицинського судила Особлива нарада при НКВС СРСР - 27 листопада 1937 року, до розстрілу.[1] Більшість односельців того дня проходила іншим органом - Комісією НКВС і Прокуратури СРСР, - і обидві установи зійшлися на одній даті виконання; як це виглядало по селищу - окремо. Вирок виконали через десять днів після рішення. Реабілітували Сицинського 1958 року, а трьох інших кодрян того самого дня - аж 1989-го, через тридцять один рік після нього.
Де він похований, довідник не каже: у статті стоїть «місце поховання невідомо».[1] Стаття звинувачення й номер справи в тому не друкувалися взагалі, тому за що судили майстра-склодува, з книги встановити неможливо.