Голод 1932-1933: пʼятеро дітей і книга, якої немає
Мартиролог села складається з двох рядків. Перший: «Попович, 2 сестри: 1-й 6 років, другій - не відомо». Другий: «Сестри Ганя 9 років, Оля 7 років, Віра 5 років» - без прізвища.[4] Разом пʼятеро дітей, старшій девʼять, наймолодшій пʼять. Більше про померлих у голод соснівчан не знає ніхто.
5 вересня 1932 року «Пролетарська правда» надрукувала «червону дошку» тих, хто виконав річний план хлібозаготівлі, і під номером 34 в ній - «Соснівська комуна "Велика Нива" - Брусилів», сто відсотків.[3] Про одноосібників села добірка не каже нічого: план на них клали окремо.
Книга памʼяті це визнає прямо: «Скільки померло від час штучного голодомору в селі людей, встановити не вдалося. Встановлено імена лише 5 дітей».[4]
Хто це записав і коли
Список уклали 2008 року, через сімдесят пʼять років після голоду, і зробили це в місцевій школі. Свідчення дали двоє: Попович А. Д., 1927 року народження, і Юхименко Г. П., 1918 року. Записувала Смужевич В. І., педагог-організатор, разом з учнями - Береговим І. з девʼятого класу, Малянчук Ю. і Смужевич Ю. з шостого, Терновим В. з пʼятого, Туманенко Ю. із сьомого.[4]
Тобто пʼятеро - це не число загиблих: стільки імен памʼятали двоє людей, які пережили голод дітьми, коли їх про це запитали шестикласники. Обидві позиції списку групові, і навіть прізвища трьох сестер книга не подає.
Документа, який назвав би число, у фонді немає
Актів смерті по Соснівці за 1932 і 1933 роки не існує не тому, що село перестало їх складати. Сільрада працювала: книги народжень із Соснівкою в заголовку є і за 1930-1931, і за 1932 рік.[10] Немає іншого - книги смертей на весь кущ сільрад, до якого село входило разом з Веселою Слободою, Горобіївкою, Леонівкою та Юрівкою.
Прогалина не обмежується голодними роками. По-перше, вона накриває 1929-1944 роки цілком, тобто й ситі, і воєнні: остання книга смертей із Соснівкою в заголовку виявилася суто за 1928 рік.[8] По-друге, у такому самому становищі ще десять сільрад району: Весела Слобода, Гавронщина, Забуяння, Колонщина, Леонівка, Личанка, Новомирівка, Садки-Строївка, Хмільне і Юрівка - у всіх є книги народжень тих років і жодної книги смертей.
Андріївки в цьому переліку немає, і це не значить, що її книги вціліли: книги ЗАГСу велися по сільрадах, а не по селах, і заголовок справи називає раду. Книги смертей за 1933 рік з Андріївкою в заголовку немає, а її акт того року в цій книзі є - першим записом озірщанського блоку, на аркуші 88: чоловік вісімдесяти чотирьох років, у графі «Де жив» - «с. Андріївка Макарівського р-ну».[2] Склала його Озірщанська рада. Чи мала Андріївка 1933 року власну раду, ми ще не знаємо. У змістах уцілілих книг її немає; про підпорядкування сам акт мовчить.[9]
Хто шукає предка в актах тридцятих років, мусить спершу зʼясувати, до якої ради належало його село, і шукати під її назвою: під власною назвою села книги може не бути взагалі, хоч акти про його людей у ній лежать. Решту десяти сільрад переліку ми на рівні аркушів не перевіряли, і Андріївка показує, чим це може обернутися.
Зміст усіх трьох уцілілих книг смертей ми прочитали[9]: 1932 рік поділено між сімома радами[1], 1933-й - між пʼятьма[2], і в жодному з цих дванадцяти рядків Соснівки немає. Її кущ не входив ні до котрої з них.
Для порівняння, у двадцяті роки Соснівка стоїть у кожній довоєнній книзі смертей окремим блоком: 1923 рік - вісім записів, 1924 - тридцять три, 1925 - двадцять вісім[6], 1926 - двадцять вісім і 1927 - двадцять пʼять[7], 1928 - девʼятнадцять.[8] Разом це сто сорок один акт, і жодного з них досі ніхто не прочитав, але вони показують, як виглядає нормальна реєстрація до того, як книги обриваються.
Для пошуку. Єдина книга фонду, що покриває 1920-1933 роки по всьому районові, це алфавітна книга реєстрації актів про смерть, ДАКО, ф. Р-5634 оп. 1 спр. 564.[5] Вона ведеться за абеткою прізвищ, а не за переліком сільрад, тому назви села в заголовку немає й бути не може, і шукати в ній треба за прізвищами. Її ніхто не відкривав.
Не плутати з іванківською Соснівкою
У тому самому томі книги памʼяті два різні нариси про село Соснівку, і другий, іванківський, називає 126 померлих і два архівні шифри.[4] Те село ще 1924 року звалося Оцителем, а до 1947-го його вже перейменували на Соснівку; стоїть воно над Здвижем, майже за сімдесят кілометрів звідси. Число 126 до нашого села не має стосунку.
Наш нарис упізнається за господарством: ТСОЗ «Світанок», організований 1921 року, перетворений 1927-го на комуну «Велика Нива», а ще через три роки розділений на два колгоспи.[4] На «чорну дошку» 1932 року Соснівку не заносили: у переліку по Макарівському району стоять Наливайківка й Фасова.[4]
Соснівка в тому переліку все ж стоїть - але за сім рядків вище, під заголовком «Іванківський район», і записана вона там як Оцитель («нині Соснівка»).[4] Тобто хто відкриє перелік і побачить у ньому Соснівку, знайде іванківську, а не нашу.