Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Щонайменше сто сімнадцять дворів Ясногородки 1866 року
Метрична книга каже, хто народився й хто помер. Сповідний розпис каже, хто жив - двір за двором, з іменами всіх, хто в ньому був, і з віком кожного. Для села це найповніший документ, який узагалі буває, і для Ясногородки він знайшовся за 1866 рік.
Заголовок секції писаний від руки й не лишає сумніву, чиє це село:
Кіевской Епархіи, [Кіевскаго] уѣзда, Мѣстечка Ясногородки Церкви Рождество Богородичной, состоящей въ вѣдомствѣ 5-ой Части Благочинніи … Учинена за 1866 годъ[1]
Секція йде на шістнадцяти сторінках, і на сторінці 219 двори дійшли до № 117, а люди до № 468[1]. Скільки їх у парафії всього, ми не знаємо: останніх сторінок секції ще ніхто не прочитав, тож 117 це нижнє число. Прочитали ми з них двори причту й два двори Войтенків.
Причт
Першим у розписі стоїть двір священника, і 1866 року це Іоаннъ Діонисіевъ Комаровскій, двадцяти пʼяти років, з дружиною Агафією Игнатіевою двадцяти трьох і двома дітьми - дворічним Алексѣєм і річною Александрою[1]. Це найдавніший відомий нам священник Ясногородки; наступний відомий, Автономъ Самойловичъ, служив тут аж через тридцять сім років, 1903-го[2].
Далі стихарний дячок Иванъ Ивановъ Савькевичъ, двадцяти восьми років, з дружиною й двома синами; вдова Ѳеодора Яковлева Жукалова, сорока шести, з двома дорослими синами; і заштатний дячок Ѳеодоръ Кириловъ, шістдесяти одного[1].
Два двори Войтенків підряд
На сторінці 212 стоять поруч двори № 48-49 і № 50, і обидва Войтенкові, вочевидь братові[1]:
| Двір | Хто | Вік |
|---|---|---|
| 48-49 | Симеонъ Васильевъ Войтенко | 37 |
| жена его Дарія Исидорова | 35 | |
| Ѳеодоръ, Харитина, Мартинъ, Никита, Иванъ, Діонисій, Лукія | 16, 15, 12, 9, 5, 2, 1 | |
| 50 | Василій Васильевъ Войтенко | 33 |
| жена его Анна Симеонова | 30 | |
| Стефанъ, Евдокія | 10, 2 |
У покажчику FamilySearch двір Симеона з сімома дітьми є, а двору Василя немає[3] - його видно тільки на самому аркуші.
І ще одне, що дає покажчик. У розписах 1894, 1901, 1902 і 1906 років він дає Діонисія Симеонова Войтенка, голову власного двору з дружиною Домникією Евтихієвою, і рік народження при ньому щоразу 1864-й - як у дворічного Діонисія, наймолодшого сина Симеона 1866 року[3]. Чи це та сама людина, ми не знаємо: до Ясногородки ці записи привʼязує лише місце, яке покажчик проставив пізніше, а не те, що писав причт. У записі 1894 року місцем події покажчик називає Музичі, а сама сторінка книги має заголовок «Деревни Неграшей» у парафії Музичів[3].
Прізвище тримається в містечку довго: у метричній книзі 1903 року Войтенки стоять і серед батьків, і серед хрещених батьків[2], а 1936 і 1939 років в обласну газету двічі потрапляє Оксана Войтенко: 1936-го як ланкова[5], 1939-го повним іменем, Оксана Омелянівна Войтенко[6].
Що з цього виходить для пошуку
Для пошуку. Сповідні розписи лежать у ЦДІАК, фонд 127, опис 1015, оцифровані, і в каталозі FamilySearch вони сягають глибоко: картка Київського повіту починається з 1764 року[7], губернська - з 1738-го[8]. Чи є Ясногородка в тих ранніх справах, поки не встановлено. Секція Ясногородки за 1866 рік лежить на плівці FamilySearch[1].
Сусідні секції в книзі - Шпитьки перед Ясногородкою і Юрівка після. Юрівка тут наша, бишівська: заголовок її секції названо «Села Юровки Рождество Богородичной Церкви», і частина благочиння в ньому та сама, пʼята[1]. У цілому Київському повіті Юрівка з власною церквою Різдва Богородиці одна, і це саме вона; однойменна Юрівка під Києвом власного приходу не мала й була приписана до Крюковщини[4]. Тобто обидві сусідні секції книги - сусіди цієї Ясногородки, а не димерської[1].
Прочитано двори причту й два двори Войтенків зі щонайменше ста сімнадцяти[1]. Решти ще ніхто не прочитав, і кожен двір у ній це родина з іменами й віком. Прочитати їх можна на тій самій плівці.