Місток

Пошесть на дітях, 1908: «нема кому повідомити»

27 серпня 1908 року газета «Рада» надрукувала в розділі «По Україні» замітку «Пошесть на дітях» про Ніжиловичі, підписану ініціалами «Д. К.»:

В с. Ніжиловичах, радомиського пов., дуже росповсюджилась на малих дітях пошесть; протягом двох тижнів померло їх з десятеро. А про це навіть нема кому повідомити належну лікарську власть.[1]

Десь із десятеро дітей за два тижні - у селі, де вісьмома роками раніше налічували 213 дворів і 1 177 жителів.[2] Точного числа дописувач не подає: «з десятеро» це його прикидка, а не лік.

Пошта, телеграф і лікар

Газета не називає ні хвороби, ні прізвищ, ні жодного числа дня.[1] Довідник 1900 року дає відстані: найближчі телеграф і земська пошта стояли за 21 версту, у Брусилові, казенна пошта - за 16 верст у Ставищах, а до повітового міста було 50 верст.[2] Серед закладів села лікувального немає: церква, церковнопарафіяльна школа, казенна винна лавка, кузня, лісопильний завод поміщиці, де працювало 19 місцевих чоловіків, хлібний магазин і пожежний обоз із трьох бочок. Брусилівська волость належала до 3-ї дільниці сільського лікаря, а в самому Брусилові були приймальний покій, лікар, два фельдшери й аптека.

Тобто до Брусилова, де були і телеграф, і лікар, від села лежала 21 верста.[2]

Що це означає для того, хто шукає своїх

Діти, яких газета не називає на імʼя, мали б стояти в метричній книзі Михайлівської церкви за 1908 рік - з іменем, віком і записаною причиною смерті. В архівному описі метричних книг храмів Київської губернії за 1848-1912 роки по цій церкві стоять шість справ, остання за 1904 рік, і книги 1908 року серед них немає.[3] Дублікати метричних книг Радомишльського повіту за 1841-1917 роки є на мікрофільмах FamilySearch, зведені за повітом, а не за парафіями; чи є серед них книга Ніжиловичів за 1908 рік, поки не встановлено.[4]

Правка до тексту

Лист піде на адресу правок разом із цитатою й посиланням на цю сторінку.

Докладніше про правки

Дякуємо