Своя сільрада, свій ЗАГС і книга смертей 1928 року

У довіднику 1924 року Весела Слобода стоїть під Козичанською сільрадою.^[4] У довіднику 1926-го вона вже сільрада № 2 Бишівського району, з власним номером і 196 дворами.^[5] Тобто своя рада зʼявилася в селі десь між цими двома роками.

Не пізніше 1928 року село мало й власний ЗАГС: у шапці кожного акту про смерть того року вписано «ЗАЦС при Весело-Слобідській сільраді (виконкомі) Бишівського району Київської округи», а в рамці збоку «Книга № 1 за 1928 р.»^[1]

Чотирнадцять смертей

Акти цієї ради за 1928 рік збереглися цілком, у спільній книзі смертей району вони стоять першими: чотирнадцять актів про смерть, кожен акт на своєму аркуші.^[1]

Помирали здебільшого діти: вісім записів із чотирнадцяти про тих, кому не було й чотирьох років. Пʼятеро з них немовлята - двоє від сухот, двоє від застуди, а один прожив один день, і причину в його акті записано як невідому.^[1] Ще троє - діти двох і трьох років: сухоти, імовірно дифтерит і запис, у якому причина нерозбірлива. Петрик Гнат втратив того самого дня, 15 жовтня, двох дітей, народжених із різницею в три дні; обом в акті стоїть та сама причина - застуда, - і обох записано сьомою дитиною в родині, хоч ідеться про двох.

Дорослих у книзі шестеро. Сорокарічна жінка померла від туберкульозу, шістдесятирічна й пʼятдесятипʼятирічна від старості, двадцятиоднорічна дівчина від застуди.^[1] Ще одна, тридцяти двох років, померла не вдома, а в Бишівській лікарні, від хвороби нирок; в акті записано, що вона була одружена з 1918 року й мала четверо дітей.

Один запис не схожий на решту. Козидуб Дмитрович, сорока двох років, одружений з 1913 року, шестеро дітей, помер 29 жовтня 1928 року «від побоїв, забитий»; імʼя в акті написано нечітко, і там, і в алфавітній книзі району воно читається як «Панимон».^[1][3] Про смерть заявила дружина, Ганна Василівна.^[1] Що там сталося, книга не пояснює.

Що бланк каже понад імена

У бланку пʼятнадцять нумерованих питань і ще два додаткові, для немовлят і для одружених.^[1] Крім імені, віку, дат і причини смерті, у них стоїть, з якого року людина в шлюбі, скільки в неї було дітей і скільки з них живі, чи сама вона здобувала прожиток, ким працювала і де.

І ще одне: село в цій книзі не завжди означає місце проживання. Тут стоять вдова з Козичанки, яка, за актом, померла в родичів у Веселій Слободі, і немовля, чия родина жила в Києві на Шулявській вулиці; де саме воно померло, в акті не записано.^[1] Але й навпаки: тридцятидворічна жителька села, яка померла в Бишівській лікарні, стоїть теж тут. Тобто рада писала і своїх, хоч би де вони померли, і чужих, які померли в неї, - і шукати предка в цій книзі варто навіть тому, хто знає, що той у селі не жив.

Вісім шлюбів того самого року

Від 1928 року лишилася й книга шлюбів, і в ній село займає окремий блок, вісім актів із власною нумерацією.^[2] Сторінки зі змістом, на якій мав стояти цей блок, у скані немає, тож його межі видно лише з самих аркушів.

Акти називають не лише наречених, а й свідків, дітей від попередніх шлюбів і довідки про розлучення, з якими люди приходили одружуватися вдруге.^[2]

Для пошуку. Крім цих двох книг, село трапляється в алфавітній книзі смертей, яку райЗАГС вів по всьому району одразу.^[3] Вона дає імʼя, село, рік і число при імені, зате сягає ширше за цю книгу: про Веселу Слободу в ній 55 записів, із них 35 за 1925-1927 роки, чотирнадцять за 1928-й, з тими самими номерами, що й акти цієї книги, і шість за 1935-й.