Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Народження й смерті у Вітрівці 1920-х років
Вітрівка є у двох районних алфавітних книгах Державного архіву Київської області. У книзі народжень за 1921-1927 роки її рядків тридцять,[1] у книзі смертей - двадцять, усі за 1928 рік.[2] Разом пʼятдесят імен.
Прізвища, які трапляються не тільки тут
Сіренко, Ткаченко, Клименко, Литвин, Коваленко, Канівець, Павленко - сім прізвищ із цих двох книг певно стоять і в інших вітрівських списках або в обох книгах одразу. Перші шість мають однофамільців серед мешканців Вітрівки в київському томі «Реабілітованих історією»,[3] а Павленко стоїть і в покажчику народжень, і в покажчику смертей,[1][2] і серед свідків, зі слів яких складено мартиролог Голодомору.[4] Ще три збіги залежать від прочитання: у книзі народжень певне лише «Пол…юк»,[1] у книзі смертей - «Ша…енко» і «Тара…ник».[2] Полозюк і Шаменко є в мартиролозі Голодомору,[4] а Полозюк і Тараник - ще й серед мешканців Вітрівки в томі «Реабілітованих».[3] Це кандидати на одну родину в кожному випадку, і поки не більше: покажчик у більшості рядків не дає по батькові, а збіг прізвища в невеликому селі сам собою не доводить нічого.[1][2]
Тричі, однак, збіг вужчий за прізвище, і тоді його варто назвати вголос - кандидатом, не родиною. У покажчику народжень стоїть Клименко Петро Карпович, акт 38;[1] у київському томі «Реабілітованих історією» - Клименко Карпо Михайлович, 1888 року народження, колгоспник із Вітрівки, засуджений до розстрілу 28 квітня 1938 року і розстріляний 28 травня.[3] По батькові першого збігається з іменем другого. Це все, що є: року народження хлопчика покажчик не дає, а актового запису, де був би названий батько, у доступних джерелах поки немає.[1]
Друга пара лежить в одному покажчику: Петренко Микола Федорович, акт 36, і Петренко Олекса Федорович, акт 14.[1] Однакове прізвище при однаковому по батькові - привід замовити обидва акти, а не підстава писати їх братами: року немає ні при одному, ні при другому, і покажчик про батька мовчить.
Третя пара, як і перша, лежить у двох різних списках: у покажчику смертей 1928 року стоїть Литвин Василь Каленикович,[2] а в київському томі «Реабілітованих історією» - Литвин Самуіл Васильович, 1902 року народження, колгоспник із Вітрівки, засуджений 23 квітня і розстріляний 28 квітня 1938 року.[3] По батькові другого збігається з іменем першого, і це теж привід замовити акт, а не підстава писати їх батьком і сином: віку покажчик смертей не дає.[2]
Що відомо про людей із тими прізвищами, зібрано окремо - про висилку 1930 року, про голод 1932-1933 років і про вироки квітня 1938-го.
У районній алфавітній книзі смертей, у рядку 1928 року, стоїть Нестерчук Іван Семенівна - чоловіче імʼя з жіночим по батькові, і так це написано в самій книзі.[2]
Для пошуку. Обидві алфавітні книги лежать у ДАКО, фонд Р-5634, опис 1; замовляти варто конкретні аркуші з вітрівськими рядками, названі у виносках.[1][2] Щоб дізнатися дату, батьків або причину смерті, комусь доведеться відкрити в ДАКО самі актові книги тих самих років: у покажчику цього немає й не було.[1][2]