Заснування Леонівки

Про походження назви обидва відомі джерела кажуть те саме: село назване іменем Леона Харлінського. Про все інше вони розходяться.

Похилевич, який описував Київську губернію 1864 року, пише коротко: «деревня основана въ началѣ текущаго столѣтія Леономъ Харлинскимъ, назвавшимъ ее своимъ именемъ».^[5] Тобто засновник і той, чиє імʼя носить село, одна людина, а час заснування - початок XIX століття.

Євген Букет у районній газеті 2012 року подає інше, і подає обережніше, ніж його звикли переказувати. Твердить він одне: село згадується в метричній книзі бишівського костелу вже 1766 року. А далі пише дослівно «схоже, що була заснована Антонієм Харлінським на честь народження сина Леона 23 квітня того ж року»^[1] - тобто це його здогад, а не друга версія поруч із похилевичевою. У вступі до тієї самої статті він і пояснює, навіщо переглядає старі дати: «часто ці населені пункти датовані дослідниками були помилковими, такими, що не спиралися на джерела»^[1].

Є й третя згадка, і вона несумісна з обома. Нарис про Бишів у «Нарисах з історії Макарівського району» пише, що ще в 30-х роках XVII століття Новосілки й Мостище дістались Леонові Харлінському, «він же заснував село Леонівку (за 8 км від Новосілок)»^[2]. Якщо Леон народився 23 квітня 1766 року, то Леон, якому маєтки дістались у 1630-х, - інша людина через сто тридцять років. Прикметно, що на тій самій сторінці книжка називає й Антонія - серед власників Бишева наприкінці XVIII століття. Тобто вона знає обох Харлінських і розводить їх по різних століттях, не помічаючи суперечності.

Четверту версію переказують старожили, і вона без дати: «чули, як в сусідньому селі пан Леон знущався з своїх кріпаків. До речі, його іменем і назване село Леонівка»^[4].

Версій, отже, чотири, а незалежних голосів менше. Нарис про саму Леонівку в тій самій книжці третім свідченням не є: числа, якими він підпирає розповідь, - 972 десятини землі й 230 душ - це числа Похилевича на 1864 рік, пересунуті на 1843-й^[3][5]. Лишається Похилевич проти газетної статті. Версія Букета точніша за формою: вона називає документ, рік і навіть день. Але газетна стаття не має апарату посилань, а самої метричної книги бишівського костелу за 1766 рік поки ніхто не знайшов. Похилевич натомість писав через двадцять років після того, як маєток продали, і його відомості про заснування теж переказні.

Відповідь є в самій метричній книзі бишівського костелу. Шукати її треба не у фонді православної консисторії, де лежать метрики самої Леонівки XIX століття, а серед документів римо-католицької парафії Бишева.