Заснування Леонівки

Про походження назви Похилевич і Букет кажуть те саме: село назване іменем Леона Харлінського.^[6][1] Про все інше вони розходяться.

Похилевич, який описував Київську губернію 1864 року, пише коротко: «деревня основана въ началѣ текущаго столѣтія Леономъ Харлинскимъ, назвавшимъ ее своимъ именемъ».^[6] Тобто засновник і той, чиє імʼя носить село, одна людина, а час заснування - початок XIX століття.

Євген Букет у районній газеті 2012 року подає інше, і подає обережно. Твердить він одне: село згадується в метричній книзі бишівського костелу вже 1766 року. А далі пише дослівно «схоже, що була заснована Антонієм Харлінським на честь народження сина Леона 23 квітня того ж року»^[1] - тобто це його здогад, а не друга версія поруч із похилевичевою. У вступі до тієї самої статті він і пояснює, навіщо переглядає старі дати: «часто ці висновки дослідників були помилковими, такими, що не спиралися на джерела»^[1].

Є й третя згадка, і вона несумісна з обома. Нарис про Бишів у «Нарисах з історії Макарівського району» пише, що ще в 30-х роках XVII століття Новосілки й Мостище дістались Леонові Харлінському, «він же заснував село Леонівку (за 8 км від Новосілок)»^[3]. Якщо Леон народився 1766 року, то Леон, якому маєтки дістались у 1630-х, - інша людина через сто тридцять років. Прикметно, що на тій самій сторінці книжка називає й Антонія - серед власників Бишева наприкінці XVIII століття. Тобто вона знає обох Харлінських і ставить їх у різні століття, а нарис про саму Леонівку в тій самій книжці датує заснування села вже початком XIX століття.^[4]

Четверту версію переказують старожили, і вона без дати: «чули, як в сусідньому селі пан Леон знущався з своїх кріпаків. До речі, його іменем і назване село Леонівка»^[5].

Версій, отже, чотири, а незалежних голосів менше. Нарис про саму Леонівку в тій самій книжці третім свідченням не є: числа, якими він підпирає розповідь, - 972 десятини землі й 230 жителів - це числа Похилевича на 1864 рік, пересунуті на 1843-й^[4][6]. Лишається Похилевич проти газетної статті. Версія Букета точніша за формою: вона називає документ, рік і навіть день. Але газетна стаття не має апарату посилань. До речення про згадку 1766 року в науковій статті 2016 року автор поставив виноску на справу Державного архіву Житомирської області^[2]; що в ній записано під 1766 роком, поки не встановлено. Похилевич натомість писав через двадцять років після того, як маєток продали, і його відомості про заснування теж переказні.

Для пошуку. Відповідь може дати сама метрична книга бишівського костелу: Букет посилається на неї в Державному архіві Житомирської області, ф. 178, оп. 51.^[2] Метрики самої Леонівки XIX століття лежать в іншому місці, у фонді православної консисторії.