Попова Онисія Кіндратівна
? - 1998, архівістка, директорка обласного архіву
Онисія Кіндратівна Попова народилася 6 вересня 1925 року в Липівці, а 1949 року закінчила історичний факультет Київського університету за фахом «Архівознавство».[1] Тобто вчилася вона в перші повоєнні роки й вийшла з університету з професією, яка полягає в тому, щоб документи не зникали.
Далі - служба в одному закладі, по щаблях: з 1954 року старший науковий співробітник, з 1956 начальник відділу загальних фондів, з березня 1958 по 14 липня 1976 директор Державного архіву Черкаської області.[1] Після архіву ще девʼять років, 1976-1985, вона вела навчальну частину Школи господарського управління при Черкаському обкомі.[1] Померла 1998 року.
Вісімнадцять років на чолі обласного архіву
Директоркою вона стала не з боку. Спершу була науковою співробітницею, потім начальницею відділу загальних фондів - тобто відповідала за самі справи, за їхнє зберігання й облік.[1] Обласний архів дістався людині, яка знала його зсередини, і вона тримала його вісімнадцять років.
Фах вона здобула 1949 року, останню посаду лишила 1985-го: тридцять шість років трудового життя, і половина з них - на чолі архіву цілої області. Уродженка Липівки прожила його серед тих самих фондів і описів, з яких пишеться історія таких сіл, як її власне.
Чого некролог не каже
Між 1949 і 1954 роками в її життєписі провал: що вона робила ці пʼять років і як опинилася в Черкасах, ми не знаємо. Дві дати директорства подані по-різному - початок місяцем, кінець днем, 14 липня 1976 року. Дня і місяця смерті ми не знаємо теж, тільки рік.
Немає й того, що робить архівіста архівістом: які фонди вона приймала, що рятувала, що списувала. Про вісімнадцять років роботи лишилося дві дати й назва посади.