Бухгалтер ліспромгоспу і робітник лісозаводу
Микола Петрович Пиріг, 1899 року народження, родом із Рогатина на Івано-Франківщині, жив у Борівці й працював бухгалтером у ліспромгоспі.[1] 29 жовтня 1937 року Комісія при НКВС СРСР і Прокуратурі СРСР засудила його до розстрілу, і 10 листопада вирок виконали. Де його поховано, невідомо. Реабілітували його 1989 року.
Карл Юлісович Повц народився 1898 року в Польщі, за національністю був німцем, мав початкову освіту.[1] Він теж жив у Борівці, а працював робітником Рожівського лісозаводу. 25 вересня 1938 року трійка при УНКВС по Київській області засудила його до 8 років позбавлення волі, а 1989 року його реабілітували.
«Заарештовано 2 чоловіки»
У краєзнавчому нарисі про Борівку в районному збірнику 2006 року репресіям відведено два речення, і стоять вони одразу після спогадів про голод: «В період репресій було заарештовано 2 чоловіки: К.А. Коробчук, М.П. Пиріг. Обидва розтріляні».[2] Року нарис не називає.
М. П. Пиріг із нарису і Микола Петрович Пиріг із книги репресованих - одна людина: збігаються село, прізвище, ініціали й розстріл.[1][2] Рік, 1937-й, дає тільки книга.[1]
Карла Повца нарис серед заарештованих не називає.[2] А про К. А. Коробчука каже тільки ці два речення: коли його заарештували, хто судив і коли розстріляли, у нарисі не написано.
Для пошуку. Обидві статті про людей, які жили в Борівці, стоять у макарівському розділі другої книги «Реабілітованих історією» по Київській області: Пиріг на с. 543, Повц на с. 544.[1] Дату й вирок К. А. Коробчука треба шукати в першій книзі тієї самої серії по Київщині або в архівній довідці про його арешт.